Найважча зима: мороз прийде - труби порве, якщо не злити воду вчасно із системи

Росіяни змінили тактику енергетичної війни. Тепер серед їхніх цілей — не лише електроенергія, а й газові об’єкти та теплоелектроцентралі (ТЕЦ). Основна мета ворога — позбавити українців газу та тепла, занурити країну в темряву і холод, – epravda. Для цього російські війська знищують об’єкти видобутку блакитного палива, імпортні шляхи його постачання та підземні сховища газу. Особливо вразливими залишаються прифронтові регіони, куди ракети долітають за лічені хвилини. Проблеми можуть виникнути і в столиці, де значна частина теплопостачання залежить від кількох великих об’єктів.

Чи є ризик залишитися без тепла

Відкидати ймовірність такого сценарію під час війни було б легковажно. Найбільш складна ситуація очікується в прифронтових і прикордонних областях, де загрози для енергетичної інфраструктури максимальні.и Передусім це Чернігівщина та Сумщина, які перебувають під постійними обстрілами. Висока ймовірність залишитися без опалення існує також на Харківщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, Миколаївщині, Одещині та Херсонщині.

Особливо складна ситуація — на сході країни.
“У низці громад Донеччини запустити теплопостачання взимку буде неможливо через постійні обстріли”, – зазначають в уряді.

Ризики для великих міст і столиці

Ризики існують і для великих міст, де опалення залежить від ТЕЦ. У Києві левову частку тепла забезпечують ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ.

“Обстріли роблять сценарії з аваріями на ТЕЦ цілком реалістичними. Удар по великих джерелах тепла – це загроза для низки районів, але не для всього міста”, – пояснює представник однієї з енергетичних компаній столиці.

По-перше, усе залежатиме від масштабів уражень.
“Україна вибудовує комплексний захист, який включає мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби, ППО та фізичний захист. Ці елементи пов’язані, тому розбити все і повністю “загасити” нас їм буде складно”, – вважає співрозмовник в уряді.

По-друге, якщо частина обладнання буде пошкоджена, можна запустити вціліле або оперативно відновити уражене.

“З тепловим обладнанням усе непросто, але полагодити його можна трохи швидше, ніж теплові електростанції”, – зазначає урядовець.

По-третє, у великих містах є локальні котельні й теплові пункти – невеликі об’єкти, що працюють при лікарнях, підприємствах, закладах соціальної сфери. Вони не здатні повністю замістити великі ТЕЦ, але можуть компенсувати частину втрат.

“Це не врятує повністю місто, можливі перебої з теплом в окремих районах чи житлових комплексах, але апокаліпсису, коли все повністю замерзне, точно не буде”, – зазначає представник енергетичної компанії.

“У випадку критичного ураження ключових ТЕЦ частина міста може кілька днів або тижнів залишатися без тепла. Сценарій залежатиме від масштабу руйнувань та погоди. Українцям варто вже зараз подумати про запасний варіант, де вони могли б перечекати такий сценарій, якщо він справдиться”, – додає представник уряду.

“Опалювальний сезон стартував майже в усій країні. У комунальників та енергетиків є чіткі плани реагування, але головним невідомим залишається інтенсивність атак. Держава намагається посилювати фізичний захист об’єктів та збільшувати кількість мобільних вогневих груп, але під час війни абсолютного захисту не існує”, – каже обізнаний із ситуацією представник уряду.

До чого готуватися українцям

Руйнування та обстріли створюють суттєві ризики для системи теплопостачання, загрожують зниженням температури у квартирах і навіть втратою тепла. Тому варто заздалегідь підготуватися до можливих надзвичайних ситуацій.

• Місце для тимчасового проживання. Власникам квартир із централізованим опаленням варто домовитися про можливість кілька днів або тижнів перебувати у друзів чи родичів у приватному секторі, малих містах або селах, де є автономне тепло.
• Відповідальний за будинок. У разі аварії важливо, щоб хтось оперативно злив воду з системи, аби в мороз не лопнули труби.
• Підготовка житла. Утеплити приміщення, придбати електрообігрівачі, теплі ковдри, спальники. У пікові години вмикати лише прилади з низьким енергоспоживанням.
• Електрика. Тримати зарядженими павербанки й зарядні станції, мати запас свічок, ліхтариків і батарейок. Під час обстрілів вимикати побутові прилади, щоб уникнути їх пошкодження.
• Вода. Мати запас питної й технічної води на кілька днів.
• Зв’язок. Активувати кнопковий телефон, який тримає заряд до тижня.
• Гроші. Мати певну суму готівки на випадок зупинки банківських сервісів.
• Аптечка. Придбати ліки першої необхідності на кілька тижнів.
• Інформація. Дізнатися адресу найближчого пункту незламності, де можна зігрітися, зарядити гаджети й скористатися інтернетом.

“Найгірше для українців – чекати, що за них усе вирішать комунальники, енергетики та місцева влада. Ця зима вимагатиме особистої відповідальності”, – підсумовує директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.