Майже 5 млн українців втекли від війни до ЄС - там планують "згорнути" захист біженців

Росія продовжує війну проти України, і, за оцінками західних розвідок, Москва не демонструє жодної зацікавленості у завершенні цієї війни. Протистояння входить у все більш жорстку фазу, а серед тих, хто потерпає найбільше, – цивільні. За даними ООН, лише за перші дев’ять місяців 2025 року кількість загиблих і поранених мирних жителів зросла на третину порівняно з минулим роком.

Прагнучи безпеки й стабільності, українці продовжують масово виїжджати за кордон. Станом на сьогодні, 4,7 мільйона українців знайшли прихисток у країнах Європейського Союзу. Про це 28 жовтня 2025 року заявила колишня єврокомісарка з міграції, а нині спецпосланниця Єврокомісії з питань України Ілва Йоганссон.

Втім, ЄС готується “згорнути” тимчасовий захист для українських біженців, який був запроваджений ще у 2022 році.

Кінець спільної політики: дедлайн – у березні 2027 року

Після кількох продовжень спеціальний статус тимчасового захисту остаточно припинить дію в березні 2027-го. Після цього рішення про проживання українців ухвалюватимуть окремі держави-члени ЄС, тобто спільного європейського підходу більше не буде.

Представниця міграційного відділу Єврокомісії Насіра Булегуат пояснила:

“Ми фактично запропонували, щоб бенефіціари тимчасового захисту були включені до переговорів щодо директиви про довгострокове проживання. Але переговори зайшли в глухий кут. Отже, наразі у нас немає рішення щодо включення українців до директиви про дозвіл на довгострокове проживання [у ЄС]”.

Тепер координувати цей перехід доручено Ілві Йоганссон, яка підтримує зв’язок із державами-членами, намагаючись уникнути різких відмінностей у підходах.

“З огляду на час, який потрібен деяким державам-членам для схвалення нового законодавства… березень 2027 – все одно, що завтра”, – сказала Йоганссон у коментарі для Радіо Свобода.

Вона підкреслила:

“Найбільше мене непокоїть те, що ми повинні робити це скоординовано: щоб усі держави-члени готувалися розпочинати перехід до іншого правового статусу, не знаючи, як і коли закінчиться ця війна… Ми переходимо від статусу переміщеної особи чи біженця до діаспори”.

Як реагують країни ЄС

Деякі держави вже почали пропонувати українцям змінювати статус.

Польща, де перебуває близько 1 мільйона українців, дозволяє отримати три роки проживання без необхідності мати пропозицію від роботодавця. Проте навіть такий дозвіл залишається тимчасовим і не дає впевненості у майбутньому.

У Чехії, де мешкає близько 370 тисяч українців, змінити статус можуть лише висококваліфіковані працівники.

Директорка Асоціації з питань інтеграції та міграції Магда Фалтова пояснює:

“Дозвіл має дуже високий поріг доходу – його можуть отримати лише люди, які мають високооплачувану роботу або інші високі доходи. Він не відкриває доступ до медичного страхування, і люди, які його мають, не можуть подавати заявки на будь-які соцвиплати… Тож це дискваліфікує жінок, які доглядають за дітьми, а також є дещо дискримінаційним щодо молодих сімей”.

Фалтова наголошує:

“Слід подумати про дозволи, доступні для прибиральників, вчителів, їхніх батьків… Інакше у держав-членів будуть більші проблеми”.

У Німеччині, яка прийняла понад 1,23 мільйона українців, розглядають шляхи збереження їхнього перебування.

Керівник Робочої групи з питань України у Федеральному міністерстві внутрішніх справ Ганс-Ульріх Бенра зазначив:

“Ми над цим працюємо… Зараз розглядаємо варіанти, як зайняті люди могли би залишитися в Німеччині, особливо якщо вони не є висококваліфікованими працівниками”.

За його словами, понад третина українців уже інтегрувалася на німецькому ринку праці.

Хто у найбільшій зоні ризику

Окрема увага приділяється вразливим категоріям українців – людям з інвалідністю, хворим, пенсіонерам. Ілва Йоганссон наголошує, що вони мають “продовжувати користуватися перевагами, подібними до тих, що вони мають під тимчасовим захистом”. Тобто повернення в Україну для цих груп не є обов’язковим.

Водночас в ЄС визнають, що Україна втрачає робочу силу – за оцінками експертів, це понад 8,7 мільйона осіб. Тому український уряд розмірковує, як мотивувати людей повернутися додому. Єврокомісія обіцяє фінансову підтримку у цьому процесі.

Йоганссон запропонувала:

“Моя пропозиція полягає в тому, щоб ми не лише підтримували окрему особу, а й місцеву громаду, куди вона повертається. Допомагали з інвестиціями, необхідними для шкіл чи інших закладів”.

Читайте також: ЄС продовжив захист для українців до 2027 року: що буде після цього терміну?