Кінбурнська коса у вогні: 96% національного парку перетворено на згарище

Національний парк «Білобережжя Святослава», розташований на Кінбурнському півострові, зазнав катастрофічних руйнувань внаслідок російської агресії. Військові дії спричинили знищення 96% сухопутної території парку — переважно через пожежі, масове мінування, будівництво фортифікацій та проїзд важкої техніки. Дослідження, проведене агенцією Top Lead за підтримки Міністерства захисту довкілля України, підтвердило руйнівний вплив війни на природні ресурси України.

Непоправні втрати Кінбурнського півострова

На Кінбурнській косі від початку війни зафіксовано 253 пожежі. Як повідомив речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук, російські військові перетворили півострів на укріплений район для обстрілів Миколаївської та Херсонської областей, що призводить до постійних загорянь, особливо в лісах.

Однак доступ до місця пожеж ускладнений: росіяни не допускають рятувальні служби, і полум’я може палати тижнями, залишаючи в попелі унікальні екосистеми, включаючи червонокнижні орхідеї та інших рідкісних представників флори та фауни. Ситуація призвела до загибелі численних  тварин, які щоденно підриваються на мінах, та навіть до жертв серед місцевих мешканців.

Проблеми після деокупації

За словами Павла Холодняка, заступника директора національного парку, основні кроки після звільнення півострова будуть спрямовані на розмінування території та проведення масштабного дослідження екосистеми. В ОВА зазначають, що розмінування займе роки, а загалом період відновлення може тривати від 3 до 7 років. Лише після цього розпочнеться очищення від згарищ та планування заходів із відродження унікальної природи півострова.

«Наше завдання — допомогти природі відновитися. Проте проблема забруднення вибухонебезпечними предметами залишиться ще на багато років, і ми не зможемо вирішити її самотужки», — наголосив Павло Холодняк.

Відновлення — лише після перемоги

Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім та речниця Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк висловили впевненість, що звільнення Кінбурнської коси — це лише питання часу. За цей час природа продовжуватиме страждати від окупаційного руйнування, однак після деокупації територія зможе поступово відновитися.