В цю ніч можуть статися дива: про "українські корені" Геловіну

31 жовтня українці все частіше святкують Велесову ніч, яка символізує перехід між світлими та темними силами, від Білобога до Чорнобога. Здається, ніби свято має глибоке коріння у старослов’янських традиціях, але, на думку істориків, воно з’явилося лише в останні десятиліття як локальна альтернатива Геловіну.

Юрій Вадимович Котляр, професор та доктор історичних наук із Миколаєва, розповів журналістам Суспільного, що Велесова ніч — це сучасний винахід, створений на основі популярного Геловіну.

Велесова ніч: міф чи реальність?

“Якби це свято справді існувало, його б описували в класичних працях наших етнографів і літераторів,” — стверджує Котляр, додаючи, що відомі дослідники минулого, як-от Микола Гоголь, у своїх творах ніколи не згадували подібні ритуали. Згідно з його словами, навіть найбільш знакові етнографічні експедиції XIX століття не фіксували “Велесову ніч”.

“А тут у 2000-х роках раптом з’являється нове, нібито старовинне свято,” — коментує історик.

Спільне та відмінне між Велесовою ніччю і Геловіном

Насправді, Велесова ніч за структурою та сенсом значною мірою нагадує Геловін, що походить від ірландського Савану. За словами історика, як і в Савані, тут присутня ідея пошанування померлих та зв’язку з потойбіччям. Проте європейські традиції ґрунтуються на поєднанні карнавальних обрядів, властивих французам, та поминальних ритуалів ірландців, що врешті перетворилося у свято, яке символізує зустріч із “нечистою силою”.

Дзяди — справжнє слов’янське поминальне свято

На думку Юрія Вадимовича, єдине слов’янське свято, яке має схожий характер, — це Дзяди або Діди, традиція, поширена у Білорусі та Поліссі, яка передбачала поминання померлих у певний осінній період. Однак він зауважує, що сьогоднішня Велесова ніч не має з цим святом нічого спільного, хоча деякі ритуальні дії, типові для Дзядів, все ж могли б застосовуватися.

“Ми розуміємо, що Велесова ніч справді є вигадкою останніх років,” — зазначає історик. “Це дійсно українська назва, але вона виникла нещодавно і не має історичних коренів.”

Легенда про Джека та гарбузи: чи є аналогії в українських традиціях?

Неодмінний атрибут Геловіну — ліхтар Джека — походить із ірландської легенди про хитрого чоловіка, що обманював диявола, і якому відмовили в доступі як до раю, так і до пекла. Спершу Джек використовував вирізану ріпу для свого “ліхтаря”, а коли ірландці переселилися до Америки, замінили ріпу на гарбуз.

На думку Котляра, гарбуз в українській культурі зовсім не пов’язаний із ритуалами. Він має радше символічне значення як атрибут, яким дівчина відмовляє хлопцеві у шлюбі, тобто “дає гарбуза”.

“Вирізати з гарбуза щось інше почали тільки наприкінці 90-х,” — підкреслює історик.

Чому Велесова ніч приваблює українців?

Популярність таких свят серед українців, на думку історика, зумовлена бажанням зрозуміти природні цикли, адже осінь символізує кінець одного етапу й початок нового. У цю ніч можна подивитися на світ з іншого боку, додавши магічної атмосфери.