Суспільство

Газова війна: Кремль цілить у сховища. Як Україна збирається зігрітися?

Масовані атаки Росії на газову інфраструктуру України: чим це загрожує опалювальному сезону?

Цей материал також доступний

З початку повномасштабного вторгнення Росія зосередила удари не лише на електроенергетичній системі, а й на критично важливій газовій інфраструктурі. Ці обстріли мають на меті підірвати стабільність постачання газу всередині країни та вплинути на транзит російського газу до Європи. Незважаючи на менший медійний резонанс, наслідки таких атак можуть бути руйнівними, особливо в контексті підготовки України до зими, – повідомляє ЕП.

Чому важлива газова інфраструктура?

Україна володіє однією з найбільших у Європі систем підземних сховищ газу (ПСГ), яка складається з 11 сховищ із загальною місткістю близько 31 млрд кубометрів. Ці сховища виконують три ключові функції:

  1. Забезпечення внутрішніх споживачів газом.
  2. Підтримка транзиту російського газу до країн ЄС.
  3. Створення резервів палива для опалювального сезону.

Газові сховища знаходяться глибоко під землею (на глибині від 400 м до 2 км), що робить їх стійкими до обстрілів. Проте об’єкти наземної інфраструктури – компресорні станції та магістралі – є вразливими цілями, і саме на них Росія спрямовує свої атаки. У “Нафтогазі” підтвердили, що обстріли газових об’єктів значно посилилися з весни 2024 року.

Навіщо Росія атакує газову інфраструктуру?

Росія має кілька стратегічних цілей, завдаючи ударів по об’єктах газотранспортної системи (ГТС) України.

  1. Зрив підготовки до опалювального сезону.
    Україні потрібні великі обсяги газу для забезпечення опалення в зимовий період. Зазвичай споживання газу взимку становить близько 100 млн кубометрів на добу, тоді як власний видобуток покриває лише 45 млн кубометрів. Іншу частину компенсують за рахунок імпорту або використання запасів із підземних сховищ. Однак якщо пошкоджені компресорні станції не зможуть перекачувати газ, накопичення палива у сховищах стане неможливим, що може призвести до перебоїв у постачанні газу населенню та підприємствам.
  2. Вплив на обсяги закачування газу європейськими трейдерами.
    У 2023 році іноземні компанії закачали в українські сховища 2,5 млрд кубометрів газу, тоді як у 2024 році цей обсяг значно зменшився. Причина не лише в обстрілах, але й у відсутності економічної вигоди для трейдерів через різницю в цінах на газ у літній та зимовий періоди. “Нафтогаз” мав на меті залучити іноземних трейдерів для закачування 4 млрд кубометрів газу, але поки що обсяги залишаються мінімальними.
  3. Транзит російського газу.
    Незважаючи на те, що Росія сама зацікавлена у продовженні транзиту газу до Європи через Україну, обстріли об’єктів ГТС ускладнюють цей процес. В Україні частина газу з російських поставок відбирається для внутрішнього споживання, а решта компенсується із підземних сховищ і передається на кордоні із Словаччиною. У разі пошкодження сховищ або компресорних станцій цей процес стає вкрай складним.

За словами колишнього керівника “Оператора ГТС України” Сергія Макогона, руйнування критичної інфраструктури може призвести до значних проблем з транзитом, що, в свою чергу, ускладнить проходження опалювального сезону.

Чи вистачить газу для населення взимку?

В умовах постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру виникає питання: чи зможе Україна безперебійно забезпечити газопостачання під час зими? У “Нафтогазі” запевняють, що, попри обстріли, компанія має чіткий план дій на випадок пошкодження інфраструктури.

“Ми готуємось до різних сценаріїв, і навіть за умов тимчасової недоступності потужностей відбору газу з ПСГ у нас є альтернативні режими роботи, які дозволять забезпечити необхідну потужність”, – повідомили у “Нафтогазі”.

Крім того, в компанії зазначають, що внутрішній видобуток газу залишається на стабільному рівні, а аварійні пошкодження газорозподільних мереж оперативно ремонтуються, що дозволяє відновлювати постачання до споживачів.

Однак експерти не виключають ризиків. Якщо Росія продовжить атаки на компресорні станції та інші ключові об’єкти ГТС, у деяких регіонах можливі тимчасові обмеження у постачанні газу. Особливо складною може бути ситуація у великих містах, таких як Київ, який потребує великих обсягів енергії для опалення та електропостачання.

За словами Михайла Гончара, керівника аналітичного центру “Стратегія ХХІ”, поки що апокаліптичних сценаріїв не варто очікувати. Газові сховища мають значну маневреність завдяки своїй розгалуженості та глибинному розташуванню. Однак удари по наземній інфраструктурі можуть призвести до перебоїв у роботі деяких об’єктів.

Єдиний вихід – посилення ППО

Уряд і фахівці визнають: ключовою умовою безпеки енергетичної інфраструктури є ефективна протиповітряна оборона. Ворог уже завдає ударів по газовому “кільцю” навколо Києва, яке є критично важливим для газопостачання столиці. Якщо це кільце буде серйозно пошкоджене, місто ризикує залишитися без газу, тепла та електрики. Саме тому посилення ППО є єдиною надією на захист газової інфраструктури від подальших руйнувань.

Читайте новини першими

Связанные статьи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button