Не тільки море і пляжі: найкращим фото Миколаївщини став давній острів з висоти
Березань нагадала, скільки пам'яток регіону досі не бачив світ
Найкращим фото Миколаївської області за підсумками конкурсу “Вікі любить пам’ятки 2025” журі визнало аерознімок городища на острові Березань. Автор переможної роботи – Олег Марчук. Саме цей кадр, зроблений 19 липня 2020 року, став головною візуальною роботою регіону в межах одного з найвідоміших українських конкурсів, присвячених культурній спадщині.
Острів Березань розташований на прибережній відмілині, яка тягнеться від мису Аджияск та західного берега Березанського лиману. Від Очакова до нього близько 13 км, а від самого мису – 4,1 км. Із населених пунктів найближчим до острова є село Рибаківка. Сам острів входить до складу Національного історико-археологічного заповідника “Ольвія”.
Особливу цінність цьому місцю надає те, що саме на Березані існувало найдавніше в Північному Причорномор’ї давньогрецьке поселення – Борисфеніда. Саме його городище й потрапило в об’єктив переможного фото. Тобто йдеться не просто про мальовничий краєвид із висоти, а про зображення пам’ятки, яка має виняткове значення для історії всього регіону і України загалом.
Цей об’єкт уперше представляє Миколаївську область у конкурсі. Раніше найкращими світлинами регіону журі обирало фото Миколаївської астрономічної обсерваторії, церкви у селі Пелагіївка, фрагмента екстер’єру колишнього приватного театру Монте – нині Миколаївського академічного художнього драматичного театру, костелу Святого Йосипа у Миколаєві, водяного млина і сільськогосподарського технікуму у селі Мигія, будинку Головного командира Чорноморського флоту в Миколаєві, фундаменту будівель стародавнього міста Ольвія, альтанки у Вознесенську та Шуховської водонапірної башти.
За словами представників конкурсу, Миколаївщина належить до тих регіонів, чиї пам’ятки досі недостатньо представлені у Вікіпедії та Вікісховищі. Саме тому організатори наголошують: кожне нове якісне фото або відео культурної спадщини має значення, особливо в умовах війни, коли багато пам’яток стають ще вразливішими, а документування історичних об’єктів набуває додаткової ваги.
“Миколаївська область належить до тих регіонів, пам’ятки яких є найменш ілюстровані у Вікіпедії. Нам важливо, щоб було більше учасників, більше світлин і відео, але, звісно, це також має бути максимально безпечно для них самих — додам тільки, що ми приймаємо на конкурс і роботи, які були зроблені раніше, не тільки сучасні. Головне, щоб це були власні фотографії та відео, навіть зроблені на фотоплівку. Також жителів та гостей регіону можуть зацікавити спецномінації — єврейська, німецька та польська”, – сказала прессекретарка ГО “Вікімедіа Україна” та членкиня організаційного комітету конкурсу “Вікі любить пам’ятки” Ольга Мілянович.
Статистика конкурсу теж показує, наскільки великим залишається простір для нових робіт. Станом на 2025 рік у списку пам’яток Миколаївської області налічується 2626 об’єктів культурної спадщини. Із них лише 512, тобто близько 19%, мають світлини у Вікісховищі. За підсумками 2025 року 17 учасників і учасниць завантажили 132 фото 41 пам’ятки, причому одна з них була проілюстрована вперше. Загалом за весь час конкурсу зображення пам’яток області подали 152 конкурсанти та конкурсантки.
Тож перемога світлини з Березані – це не лише красива новина про вдалий кадр. Це ще й нагадування, що Миколаївщина має величезний пласт історичної спадщини, який досі знають і бачать далеко не всі. І поки частина регіону щодня живе під загрозою війни, кожна така світлина працює ще й як доказ: наша земля має глибоку історію, яку потрібно берегти, показувати світові й не дозволити їй зникнути в тіні.
Раніше ми писали:
- Декомунізація триває: в Миколаєві два радянські монументи втратили статус пам’яток
- УІНП рекомендує демонтувати пам’ятник Макарову в Миколаєві та перейменувати НУК
- Сто років чекали — дочекалися: у Миколаєві вирішили, що робити з ДОФом… поки що лише на папері
- Розорили кургани — об’єкти історії перетворили на поля
- Зруйнована культурна пам’ять Миколаєва: 77 історичних об’єктів зруйновано – чи буде відновлення?




