Біженці? Вже ні: українці в Польщі працюють, орендують і купують житло

Рівень інтеграції українських громадян у Польщі продовжує невпинно зростати вже третій рік поспіль. Нове масштабне дослідження Народного банку Польщі (NBP), проведене серед 4 тисяч українців у всіх воєводствах країни, підтверджує тривожну для нашої демографії тенденцію: мігранти стають фінансово самостійними, знаходять стабільну роботу та все рідше планують повернення в Україну. Про це розповіли в аналітичному центрі міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal.

Зарплати ростуть, але жінки отримують менше

Середня зарплата українських працівників у сусідній країні збільшується темпами, близькими до загальної динаміки польської економіки. Найвищі доходи традиційно мають спеціалісти у сферах:

• ІТ;
• будівництво;
• транспорт та логістика.

Водночас залишається значним гендерний розрив: українські чоловіки заробляють у Польщі суттєво більше за жінок — цей дисбаланс навіть відчутніший, ніж у середньому на місцевому ринку праці.

Стабільність замість “шабашок”

Наші співгромадяни дедалі впевненіше почуваються на ринку праці: зросла частка людей зі стабільною, довгостроковою зайнятістю, а безробіття серед біженців значно зменшилося. Українці все рідше погоджуються на некваліфіковані посади.

У 2025 році українці живуть переважно на гроші, зароблені власною працею за кордоном:

• 92% доходів довоєнних мігрантів — це заробіток у Польщі;
• 78% доходів біженців — теж від роботи на місці.

Втім, ситуація з професійною реалізацією залишається критичною: близько 36% біженців усе ще змушені працювати не за спеціальністю.

Генеральний директор Gremi Personal Томаш Богдевич зазначає, що така ситуація шкодить і самим людям, і економіці:

“Те, що значна частина українських біженців продовжує працювати не за кваліфікацією, означає втрату людського капіталу. Адже це люди з реальним досвідом і потенціалом, які наразі не використовують повну міру. Якщо українець отримує можливість працювати за фахом, його економічна активність та рівень інтеграції різко зростають”

Житлове питання: шелтери для старших, молодь купує квартири

Українці все рідше користуються державним чи благодійним житлом. Статистика самостійності вражає:

• 81% повністю самостійно забезпечує себе житлом;
• 72% — орендують помешкання;
• 9% — вже купують власну нерухомість.

У центрах колективного проживання наразі залишаються переважно вразливі категорії — люди віком 45+.

Мова та родина

Рівень мовної адаптації суттєво покращився:

• 63% українців вільно або добре володіють польською мовою;
• лише 4% зовсім не знають мови.

За останні три роки відчутно зросла частка українців, які проживають у Польщі з партнерами. А от серед біженців, навпаки, зменшилася кількість сімей, які проживають із дітьми.

Гроші залишаються в Польщі

Нацбанк Польщі фіксує стабільне зниження обсягів грошових переказів в Україну. Все більше наших громадян витрачають більшу частину заробленого безпосередньо в Польщі, що сприяє ще глибшій економічній інтеграції в сусідню країну та розриву економічних зв’язків з Батьківщиною.

Хто залишиться назавжди?

У 2025 році наміри українців виглядають наступним чином:

• 51% довоєнних мігрантів хочуть залишитися жити в Польщі назавжди;
• серед біженців таких — 24%;
• 56% біженців та 37% довоєнних мігрантів досі не мають чітких планів щодо повернення чи перевиїзду.

Найбільше тих, хто бачить своє майбутнє в Польщі, проживає в західних воєводствах. Найменше — у Куявсько-Поморському та Сілезькому. Загальна картина свідчить про те, що дедалі більше людей розглядають Польщу як країну для довгострокового проживання, і ця тенденція лише посилюється.