Зниклі захисники третій рік без сліду: миколаївські родини виходять у відчаї
У Миколаєві — сльози, молитви й надія: 280 людей вийшли на акцію на підтримку полонених та зниклих захисників
У Миколаєві 23 листопада пройшла чергова щотижнева акція-нагадування про полонених і зниклих безвісти військових. Цього разу площа заповнилася особливо щільно: 280 людей прийшли з прапорами, лампадками та фотографіями своїх рідних.
Під час зустрічі містяни привітали звільненого з полону воїна Максима, який повернувся додому кілька днів тому.
Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з учасниками, для яких ці зібрання — не просто акція, а боротьба за життя їхніх чоловіків, синів і батьків.
“Йду сюди, наче на побачення” — дружина зниклого Веніаміна
Миколаївчанка Галина тримає в руках знімок свого чоловіка Веніаміна, який зник безвісти 30 серпня 2025 року. Жодної звістки з того дня родина не отримувала.
У натовпі, промовляючи ці слова, вона стискала фото, як найдорожчу реліквію.
Галина розповіла, як жива любов допомагає їй триматися і приходити кожного тижня.
“Я йду сюди, наче на побачення до свого Венічки, йду, бо знаю, що він повернеться, і те, що ми кохаємо один одного, не дивлячись на те, що ми старенькі, що у нас вже онуки, але в мене він просто золотий чоловік”.
“Обіцяли копати окопи — відправили на штурм” — історія Надії
Місцева жителька Надія розповідає про свого чоловіка Віктора, військового тилового підрозділу 154 бригади. За словами жінки, їх підрозділ мали залучати до забезпечення, але замість цього його направили на штурм.
Вона говорить про несправедливість командування так, ніби кожне слово — це рана, яка не загоюється.
“Командування має відповісти за те, що тиловий підрозділ, яким пообіцяли копати окопи, відправили на штурм. Він за станом здоров’я придатний до служби у частині забезпечення, і він у взводі забезпечення ремонтно-відновлювального батальйону”.
Після короткої паузи Надія додає про найстрашніший день.
“Пообіцяли одне, а відправили на штурм, він зник під час виконання бойового завдання при зачистці села Тернове від російських диверсантів”.
“Третій рік ми не здаємось” — позиція Ганни
Учасниця акції Ганна також чекає на чоловіка, зниклого безвісти. Для неї ці зустрічі — спосіб нагадати державі й суспільству, що пошук має тривати.
Вона говорить тихо, але кожне слово — як крик душі.
“Ми повинні показати, що цих людей ще шукають. Уже третій рік ми не здаємось, віримо, що він живий і, дай Бог, хоча б у полоні”.
Воїна Максима привітали оплесками
Під час акції миколаївці привітали звільненого з російського полону воїна Максима. Люди зустрічали його оплесками, обіймами та словами підтримки — як символ того, що на кожного поверненого чекають тисячі.
Поліція назвала кількість учасників
За словами начальника сектору превентивної комунікації Нацполіції Михайла Морозова, цього тижня до акції долучилися 280 людей — одна з найбільших кількостей за останні місяці.






