Ексмер Херсона звинуватив силовиків у зраді під час захоплення міста

Колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко, який очолював місто до 2020 року та понад три роки провів у російському полоні, заявив, що швидке захоплення Херсона у 2022 році стало можливим через внутрішню зраду. Про це він розповів в інтерв’ю для Radio Kuresh.

За його словами, ранок 24 лютого 2022 року розпочався зі страшної новини від дружини: війна.

“Ранок 24-го, дружина мені каже – війна! Ми побачили стовп диму в районі Чорнобаївки. Там вже горіли склади паливні. Ворожі гелікоптери налетіли, і знищили ці склади з паливом. На аеродромі це було видно і спостерігалося також і в Херсоні”.

«Треба йти і боронити Херсон»

Миколаєнко згадує, що ще 23 лютого намагався з’ясувати у військкома, як діяти у разі нападу, але почув від нього: “ніякої війни не буде”. Наступного дня він прийшов до обласного військкомату, але керівник відмовився його приймати.

“Потім мені черговий по військкомату сказав: Володимир Васильович, він вас не прийме, він ховається. Якщо ви хочете захищати, йдіть в міський військкомат… Я прийшов туди, і вже був повний двір бажаючих захищати Херсон. Мені дуже було приємно, що така кількість людей не побігла кудись в напрямку заходу, а саме прийшли чоловіки захищати”.

Чи працювали військкомати?

Миколаєнко заперечує чутки, що у Херсоні 24 лютого військкомати не працювали:

“Військкомати не роздавали зброю. Це військові частини роздавали зброю… Я був 24-го там, практично цілий день. Військкомати не були зачинені. Там були присутні люди, вони, правда, були в цивільному вже. Хтось там якісь папери знищував…“.

«Антонівський міст не підірвали через зраду»

Колишній мер переконаний, що швидке захоплення Херсона стало можливим через внутрішню зраду.

“Я переконаний, що це була зрада. І що це абсолютно не випадково. Бо так швидко дійти через територію області до Херсона, і чому не було підірвано того Антонівського моста? Це для мене велике питання… Президенту доповідали і показували одне, а по факту вийшло зовсім інше. Я ж кажу, тільки червоні доріжки цим танкам не постілили”.

За його словами, ще 24 лютого добровольців відправляли боронити Антонівський міст. Проте росіяни вдарили по них мінами, і з’явилися перші поранені. Артилерія певний час стримувала ворога, але без підриву мостів це було приречено.

“Тому непідірваний Антонівський мост або інші мости – в нас же через ці зрошувальні канали дуже багато мостів було, можна було підірвати там всі, і вони дуже-дуже довго б переходили тоді на праву сторону. Дуже довго вони пішли б, але я вважаю, що це хтось просто відпрацьовував отримані гроші, п’ята колона, так звана, якісь гроші Російської Федерації, тут просто внедрились в якісь керівні органи, і мабуть саме завдяки цій зраді у них так добре це все вийшло. Якщо б підірвали Антонівський мост, то наступна переправа була в Каховці, за 60 кілометрів, там можна було також з правого берега не пропустити, а наступна переправа тільки в Запоріжжі. Те, що ми зараз маємо, що ми не можемо перейти на лівий берег, тому що переправа виключно в Запоріжжі“.

На думку Володимира Миколаєнка, міст залишили цілим через тих, хто очікував приходу російських військ:

“Я думаю, що саме тому і мости не підривали, бо там сиділи в наших правоохоронних органах ті, які чекали на прихід оцих танків. Мабуть їхній захист та підтримка були набагато сильнішими, ніж позиція громадськості міста Херсона”.