Україна в демографічній катастрофі: кількість смертей удвічі перевищує народжуваність

Українці зникають швидше, ніж з’являються на світ: тривога за майбутнє нації

У Україні розігрується страшна демографічна кризисна картина. Люди залишають нас удвічі швидше, ніж народжують. І виною цьому не лише війна, але й низькі соціальні стандарти, які уряд, здається, не має наміру змінювати. Однак зміни є критично необхідними, якщо ми прагнемо вижити. Адже жити хочеться, чи не так?

Наразі статистика невблаганна: смертність у Україні сягнула понад 500 тисяч осіб на рік, тоді як народжуваність ледь досягає 170 тисяч на рік. Це означає, що річний негативний приріст населення становить мінус 330 тисяч осіб.

Порівняно з довоєнним періодом, наразі маємо погіршення на 80 тисяч осіб, адже до війни ця цифра сягала 250 тисяч на рік (без урахування пандемії). Рівень народжуваності є основою демографічної піраміди, життєвим стовбуром нації. Чому це так важливо?

Із 170 тисяч новонароджених дітей приблизно 90 тисяч – це майбутні жінки. Припустимо, всі вони досягнуть репродуктивного віку і залишаться в країні. При коефіцієнті народжуваності 0,7-0,8 ці жінки народять 50-60 тисяч дітей, із яких близько 30 тисяч – жіночої статі. Це яскравий приклад депопуляції.

З 30 тисяч жінок народиться 20 тисяч дітей, потім 7 тисяч, 2 тисячі… лише 500 дітей. У цьому контексті Ольга Богомолець помиляється: у нас немає 180 років наперед. Зупинку очікуємо у кінці 21 століття, а точку неповернення проходимо вже зараз. І хоча суспільство, одна його частина придушена, а інша схвильована, цього не помічає.

Варто не просто задумуватись, а вже складати стратегії порятунку нації. Ціль полягає не стільки в розвитку, скільки у виживанні. І головна помилка – думати, що проблему демографічного “дна” можна вирішити “потім”. Тому що “потім”, згідно з класиком, вже не буде клопоту, кого народжувати, а захищати права “не народжених” буде нікому.

Не йдеться про регулювання абортів. Ми маємо на увазі блокування життєвого простору для тих, хто не зможе народитися в таких історичних умовах. Зміна цих умов – єдиний вихід, в інтересах “життя” та “народжених”.