Більше 2 тисячі кримінальних справ зупинили цьогоріч через мобілізацію
А з початку війни 7 тисяч кримінальних справ залишаються "заморожені"
В Україні з початку повномасштабного вторгнення суди зупинили щонайменше 7 312 кримінальних проваджень через мобілізацію обвинувачених. Така практика передбачена законом і застосовується, якщо підозрюваний або обвинувачений призваний на військову службу. Дані оприлюднили 8 серпня 2025 року на сайті Опендатабот.
Динаміка рішень зростає: у перший рік війни таких справ було 858, а за неповний 2025 рік — уже 1 973.
Найбільше зупинених справ зафіксовано у:
- Київській області — 617
- Львівській області — 582
- Дніпропетровській області — 559
- Миколаївській області – 303.
Експерти наголошують: зупинення провадження — це не автоматичне звільнення від відповідальності, але фактично розгляд справи відкладається на невизначений термін. Така ситуація створює поле для зловживань, особливо у резонансних корупційних справах або коли обвинувачений займає тилову посаду, де участь у бойових діях не передбачена.
Саме для вирішення цієї проблеми у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №13284. Документ пропонує внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо особливостей притягнення до відповідальності мобілізованих осіб.
Зокрема, передбачається:
- можливість продовження досудового розслідування та судового розгляду за окремими категоріями злочинів, навіть попри мобілізацію обвинуваченого;
- чітке обмеження зупинення провадження лише випадками безпосередньої участі у заходах оборонного характеру;
- підтвердження факту такої участі бойовим наказом або розпорядженням, виданим командиром військової частини чи підрозділу.
«Наразі, вочевидь, не вистачає механізму, який допоможе оскаржити зупинення провадження та поновити розгляд у випадках, коли суд чи сторона зловживають своїм правом. Звісно, мобілізація не має ставати обставиною, яка нівелює фундаментальні засади кримінального процесу, зокрема, реалізацію принципу доступу до правосуддя, змагальності та невідворотності покарання. Але при цьому необхідно подумати й про людину, яка, ризикуючи своїм життям, бажає, щонайменше відбілити свою репутацію, та не має змоги захистити себе у суді, перебуваючи на війні», — коментує Тетяна Поповська, старша юристка Asters.
Юристка додає, що новий законопроєкт, який перебуває на розгляді, має врегулювати такі випадки, зокрема передбачивши більш чіткі строки та умови для продовження розгляду справ, навіть якщо обвинувачений перебуває у війську.
