Шрами не зникнуть, як і бажання помсти: миколаївський боєць після пекла полону хоче знову на війну

“Вирізали на животі «Слава Росії»”: миколаївський десантник розповів американському виданню про тортури в полоні та свою обіцянку повернутися на фронт. Український військовий з Миколаєва, Андрій Переверзєв, боєць 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, пережив тортури, знущання і жахливе “лікування” в російському полоні. Попри все — він вижив і обіцяє повернутися до бою, щойно загояться рани.

Про це Переверзєв розповів у ексклюзивному інтерв’ю The New York Post, перебуваючи на лікарняному ліжку в Україні.

За словами воїна, найстрашнішим стало не тільки фізичне каліцтво, а й приниження, яке йому влаштували російські хірурги в полоні — на животі вирізали шрамом фразу “Слава Росії”, а поряд — символ “Z”, який став позначенням російської окупації.

“Після того, як я одужаю, я хочу повернутися, щоб захищати та боротися за країну — і я приєднаюся до цього з більшим запалом, своєрідною жагою помсти”, — заявив Андрій Переверзєв.

Поранення та полон

Воїн отримав важкі поранення у ноги та живіт після гранатного удару під час бою у лютому 2024 року. З поля бою його забрали російські солдати, які, за його словами, відкрито казали, що отримають фінансову винагороду за передачу його як полоненого. Він благав про смерть, знаючи історії про поводження з українськими військовополоненими. Але його повезли до лікарні для полонених у росії, де почалося “лікування”, що нагадувало тортури.

“Більшість процедур проводилися без анестезії. Мене лікували, поки я був у свідомості. Лише під час першої операції тулуб був щільно перебинтований”, — згадує боєць.

Через два тижні після цієї операції військовий помітив, що під бинтами на його животі вирізано шрамом: “Слава России”.

“Я запитав їх: «Чому ви це написали?» Чому б вам не створити щось особливе, щось [унікальне для Росії]? Немає жодної оригінальної думки”, — розповів він журналістам.

Обіцянка помсти

Попри фізичний і психологічний біль, Андрій не зламався. Його шрами залишаються досі, однак лікарі працюють над тим, щоб у майбутньому їх можна було безпечно видалити.

“Загалом, я хочу помститися за те, що роблять росіяни, – витіснити їх з полів бою та зупинити політ їхніх ракет у повітрі”, — додав десантник.

Після 11 місяців у полоні, частина з яких минула у російських лікарнях, а частина — у таборі для військовополонених, його обміняли у травні. Його історія — ще одне свідчення воєнних злочинів, що скоюють російські війська проти українських захисників.