Коли блакитне небо без ґрат — це диво: миколаївці вітали звільнених героїв

13 липня у центрі Миколаєва відбулася чергова акція-пам’ять на підтримку українських військовослужбовців, які досі перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

На заході, за інформацією Суспільного, зібралося понад 200 людей. Присутні висловлювали вдячність і привітання чотирьом захисникам, які були звільнені під час обміну полоненими 23–24 травня 2025 року.

Серед них — молодший сержант 36-ї бригади морської піхоти Максим, який провів у полоні 1183 дні — більше трьох років.

Про пережите він розповів публічно, стоячи на вулиці вже у рідному місті.

“Коли нам видали одяг і вивели на двір, адміністрація спитала: ‘Як думаєте, куди ви їдете?’ Ми вже змирилися з полоном і відповідали: ‘Куди завгодно, аби тільки подалі від цього місця'”, — згадав Максим.

Згодом був переліт і переїзд автобусом. І саме в той момент стало зрозуміло, що це — свобода:

“Коли в автобус зайшов представник Координаційного штабу і сказав: ‘Хлопці, ви в Україні, ви вдома’ — це був неймовірний емоційний момент”, — поділився він.

“Коли вийшли надвір і побачили блакитне небо — без ґрат, зрозуміли: ось вона, свобода. Захотілося жити по-новому”.

Серед учасників акції були і рідні полонених та зниклих безвісти. Вони тримали плакати з фотографіями своїх близьких.

Наталя показувала знімок брата, який зник на Курському напрямку у грудні 2024 року.

“Він служив у 21-й бригаді. Пішов на завдання — і не повернувся. Ми досі його шукаємо. Жодної інформації”, — говорить дівчина.

Поруч стояла Лариса — з прапором, на якому було фото її чоловіка Сергія Куземка. Він зник 20 місяців тому.

“Хочу, щоб усі знали й не забували. Дуже сподіваюся, що він живий. Ми всі на це сподіваємось”, — сказала жінка.

Захід тривав приблизно годину. Звільненим військовим висловили вдячність і вручили символічні подарунки.