Україна запустила угоду про рідкісноземельні копалини з США: перший тендер і "подарунок Трампу"

16 червня 2025 року уряд України ухвалив рішення про проведення відкритого конкурсу (аукціону) на отримання ліцензії на розробку великого літієвого родовища під назвою Добра, що розташоване неподалік Добровеличківки у Кіровоградській області. Про це написало видання The New York Times, яке отримало підтвердження від урядових джерел і документів.

Це перший практичний крок виконання угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки, підписаної 30 квітня 2025 року у Вашингтоні, що стосується співпраці у сфері критично важливих мінералів, у тому числі літію, титану та графіту. Саме літій вважається ключовим для виробництва акумуляторів для електромобілів, енергозбереження та сучасної військової техніки.

Що відомо про родовище Добра

Родовищe Добра включає дві окремі ділянки: Станкувате та Надія. За оцінками українських геологів, запаси руди складають близько 80–105 мільйонів тонн, із середнім вмістом оксиду літію 1,1–1,4%. Це означає, що загалом може бути видобуто понад 1,2 мільйона тонн літію.

За масштабом Добра входить до числа найбільших родовищ літію в Європі, але його детальна розробка потребує оновленої розвідки, будівництва сучасної інфраструктури та залучення дорогого обладнання.

Чому саме зараз

The New York Times зазначає, що рішення уряду запустити тендер безпосередньо пов’язане з тим, що адміністрація Дональда Трампа наполягає на тому, щоб Україна показала США «економічну віддачу» на тлі продовження американської військової допомоги.

За інформацією видання, у політичних колах Вашингтона цей тендер розглядають як «реальний крок», покликаний заспокоїти скептиків у команді Д. Трампа, які відкрито заявляють, що Київ повинен або активізувати мирні переговори з РФ, або швидше компенсувати отримані ресурси.

Хто претендує на ліцензію

NYT пише, що ключовими фаворитами у майбутньому конкурсі є компанія TechMet (частково фінансується урядом США) та бізнесмен Рональд Лаудер, відомий мільярдер і прихильник Трампа. Ще наприкінці 2023 року консорціум за участі TechMet і Лаудера звертався до президента В. Зеленського з проханням дозволити розробку цього родовища.

Обидва гравці зацікавлені у довгостроковому контракті, який дасть змогу США забезпечити власну електромобільну та військову промисловість стратегічною сировиною.

Які умови співпраці

Відповідно до положень угоди між Україною і США, передбачено створення спільного інвестиційного фонду. 50% чистого прибутку від літієвого проєкту спрямовуватиметься саме в цей фонд, що формально контролюватиметься обома країнами. Решта 50% залишиться у розпорядженні компаній-інвесторів, які вкладатимуть кошти у видобуток і переробку руди.

Частину надходжень Україна планує використати на відновлення інфраструктури та відбудову економіки, а також як компенсацію для США за військову підтримку. Такий механізм позиціонують як взаємовигідний, проте експерти підкреслюють: цей механізм не містить жодних формальних гарантій безпеки, які могла б надати Америка.

Офіційна позиція України

Під час підписання угоди у Вашингтоні перша віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко підкреслила, що угода про рідкісноземельні мінерали — це не лише економіка, а й сигнал про стратегічну співпрацю між Києвом і Вашингтоном.

«Це стратегічне партнерство — не лише про ресурси, а й про геополітику», — сказала Ю. Свириденко під час брифінгу у США.

Чи захистить це Україну

Аналітики, опитані NYT, сумніваються, що запуск першого проєкту автоматично зміцнить безпеку країни. Видобуток може стартувати лише через кілька років після завершення тендеру — орієнтовно до 2035 року. До того часу головним викликом залишаються ризики війни та стан інфраструктури.

Угода не містить прямих безпекових пунктів. Вашингтон продовжує надавати допомогу, але дедалі більше політиків у США вимагають від України швидших результатів та компромісів з РФ.