Путін, Європа і «зуби Дракона»: хто цього разу зламає зуби?
🇺🇦 Нове літо — нова війна: Путін готує наступ, Європа чекає, США спостерігають
Все йде до того, що у 2025 році літо 2023 року повториться з точністю до навпаки. Тепер за планом у росіян — епохальний наступ із кавою у Харкові й Дніпрі, а в українців — завдання триматись на «зубах Дракона». Саме результат цього наступу, схоже, і вирішить долю війни.
Україна хоче перемогти. Європа — виграти час і підготуватися до можливої агресії Росії (їй потрібно ще щонайменше чотири роки). Європа хоче, щоб Україна воювала. Україна, принаймні у виконанні свого політичного керівництва, готова воювати.
США не бачать проблеми в тому, якщо Європа і Росія ув’язнуть у великій війні. У чомусь це навіть відповідає їх баченню прекрасного — Гренландію легше буде забрати. Але те, що Росія при цьому стане сателітом Китаю, звісно, не дуже добре. Трамп завис між цими двома ідеями в нейтральній позиції.
Путін вважає, що Трамп ще «повисить» деякий час, а Європі, щоб розгойдатися на жорсткі рішення, якраз і потрібні ті самі чотири роки. У його уявленні перед ним відкривається «вікно можливостей» — якщо вже не взяти все, то хоча б відкусити жирніший шматок при розділі. Спокуса скористатися цим «вікном» приглушує інстинкт самозбереження.
Європа схиляється до затяжної війни. Трамп — до пасивної участі в ній. Путін — до літньої авантюри. Де слабке місце? — Непередбачуваність Європи. Її вже стільки разів «ховали», що вона звикла. Воскресає з гробу як Ванька-встанька.
Якщо, всупереч очікуванням Путіна, складуться два фактори:
- Зеленський вирішить проблему додаткової мобілізації
- Європа надасть більш потужне озброєння у достатніх кількостях (де вона його візьме — питання не до нас)
— тоді з літнім наступом Путіна 2025 року буде те саме, що і з літнім наступом Зеленського 2023 року.
При рахунку 1:1 корейський варіант стане неминучим.
Але якщо пазл не складеться (або через відсутність людей, або через брак зброї) і росіяни прорвуть фронт, тоді нинішні умови миру, запропоновані Путіним, здадуться крайнім оптимістичним сценарієм.
Ймовірність того, що нам не доведеться перевіряти на практиці, який із двох сценаріїв реалістичний, катастрофічно знижується з кожним днем.