Росія здобула перевагу в війні дронів, - кажуть аналітики

Фронт перетворився у простір, де виживання залежить не від сили озброєння, а від здатності ухилятися, адаптуватися й не потрапити в поле зору дронів.

У 2025 році війна в Україні зазнає кардинальних змін — не завдяки великим наступам чи танковим проривам, а через невеликі, смертоносні дрони в повітрі, про що пише The Times і УНІАН.

“Ніщо так швидко не змінювало обличчя війни”
FPV-дрони, особливо з оптоволоконним керуванням, стали найнебезпечнішою зброєю на фронті, змінюючи не лише тактику, а й саму психологію солдатів.

“Дев’ять кілометрів тепер – це легка дистанція, на якій можна легко померти”, – знизав плечима український лейтенант Станіслав з 93-ї механізованої бригади.

Москва вийшла в лідери з виробництва та використання FPV-дронів середньої дальності, а також їх новітніх варіантів із волоконно-оптичним керуванням. Ці дрони масово застосовуються по всій 1200-кілометровій лінії фронту, змінюючи її фізичну структуру, тактику бою та логістику.

Нове покоління російських FPV часто нечутливе до глушіння, здатне вражати цілі на відстані 20 км і більше, що ставить під загрозу не лише передову, а й тилові райони України.

“Жоден інший тип зброї не змінив обличчя війни тут так сильно і так швидко, як FPV-безпілотник”, – додав Станіслав. “Майже будь-який транспортний засіб у межах п’яти кілометрів від фронту – це майже кінець. Все, що рухається на відстані десяти кілометрів, знаходиться в небезпеці. Удари безпілотників на відстані 15 або 20 км – це не так вже й незвично… Часи танків справді минули.”

Такі дрони вбивають солдатів та цивільних, руйнують логістику і змушують змінювати всю систему оборони. Їхня поява змусила відмовитись від важкої бронетехніки та переосмислити саме поняття безпечної дистанції.

“Зміни, спричинені дронами, настільки швидкі, що концепції, які ми впровадили лише місяць тому, зараз більше не працюють,” — сказав командир піхотного батальйону 13-ї бригади “Хартія” з позивним “Куба”. “Ми живемо в просторі постійної швидкої адаптації. Тільки за останній тиждень дальність ударів російських дронів збільшилася на чотири кілометри.”

Слова “стрес” недостатньо для опису
Раніше піхотинців підвозили на бронетехніці, зараз — лише на позашляховиках і вночі. Вони проходять до восьми кілометрів пішки, щоб зайняти позиції на так званій “нульовій точці”.

“Рік тому мої солдати були на фронті тиждень або тижні,” — пояснює “Куба”. “Тепер вони перебувають на нульовій точці місяць або місяці через труднощі з їх ротацією. Це вимагає дуже ретельної психологічної підтримки моїх людей та величезного відпочинку між ротаціями.”

Ще драматичніше виглядає ситуація з евакуацією поранених.

“Слово “стрес” навіть близько не підходить для опису,” – каже старший логіст екіпажів безпілотників 93-ї бригади з позивним “Гашиш”. “Під час кожної місії я думаю: “Боже, не дай нам отримати поранених.”

Зона між позиціями стала пасткою з уламків, залишків дронів і невидимих оптичних волокон, що звисають з дерев.

“Я маю три місії за ніч, і я ніколи не знаю, чи кожна з них буде моєю останньою, чи зможу я дістатися туди і назад цілим і неушкодженим,” – каже 29-річний водій “Конг”.

Після удару дрона солдат із команди “Гашиша” втратив руку і чекав евакуації п’ять годин. Він помер від втрати крові. Наступного дня п’ять інших транспортних засобів у цьому секторі були знищені дронами, пригадав військовий.