"Зарплат нема - завод стоїть": на росії почались масові страйки — знову 90-ті?
У Пермському краї робітники страйкують, як у часи розпаду СРСР
У місті Олександрівськ Пермського краю на росії спалахнув трудовий протест — працівники АО “Александровский машиностроительный завод” (АМЗ) припинили виходити на роботу через тримісячну заборгованість із зарплати. Частина виробничих цехів завмерла, страйк триває, а люди заявляють, що не повернуться до роботи, доки не отримають зароблене.
Підприємство, засноване ще у 1822 році, виготовляє обладнання для гірничодобувної промисловості: конвеєри для транспортування вугілля, руди, будматеріалів і добрив.
Генеральний директор заводу Артур Маркарян пояснив ситуацію класичним набором російської “економічної стабільності”: проблеми з трансграничними платежами, перебої з постачанням комплектуючих, зростання ключової ставки та “індексація” зарплат працівників.
За даними сервісу Audit-it, у 2024 році виручка АМЗ склала 844 млн рублів — на 6,8% менше, ніж роком раніше. А от збитки підприємства злетіли вп’ятеро — з 103 до 575 млн рублів.
Ситуація на АМЗ — не поодинока. Як повідомляє Роструд, у 2024 році кількість звернень щодо затримок зарплати зросла на 37,4%. А за даними Росстату, до початку 2025 року обсяг простроченої зарплатної заборгованості зріс на 43% і досяг 508 млн рублів, а вже на кінець лютого — 1,2 млрд рублів. Це в 2,3 раза більше, ніж торік.
Ситуацію прокоментував і професор Фінансового університету при уряді РФ Олександр Сафонов. За його словами, проблема набагато глибша, ніж показує офіційна статистика. Великі підприємства цілеспрямовано відкладають виплати контрагентам, фактично використовуючи їх як безкоштовний кредит. Це викликає каскадні збої по ланцюжку, які призводять до невиплат зарплат, а в деяких випадках — до банкрутств.
Ще одна практика — переведення працівників на цивільно-правові договори, що дозволяє уникати перевірок Держпраці. Як наслідок, масштаби проблеми значно більші, ніж офіційно визнається.
📉 Росіяни знову входять у ті самі граблі, що й перед розпадом СРСР. Тоді теж усе починалось із затримок зарплат і мовчазного “терпіння”, яке завершилось розвалом імперії. Сьогодні історія знову стукає в цехові двері — але цього разу без жодної надії на “перебудову”.
