"Я присвячую це другу, що загинув", - актор з Миколаєва отримав BAFTA за фільм про війну
Короткометражний фільм про війну з актором з Миколаєва отримав премію BAFTA. Відео
У Лондоні 16 лютого 2025 року відбулася 78-ма церемонія вручення премії Британської академії телебачення і кіномистецтва (BAFTA).
У номінації «Найкращий британський короткометражний фільм» перемогла стрічка «Камінь, ножиці, папір».
Фільм 26-річного режисера Франца Бьома заснований на реальних подіях та присвячений повномасштабному вторгненню Росії в Україну. Це 20-хвилинна історія про молодого українця Івана, батько якого — хірург, що рятує життя поранених військових і цивільних у госпіталі на передовій. За сюжетом, головний герой намагається захистити пацієнтів від російських загарбників.
Головну роль у стрічці виконав Олександр Рудинський, уродженець Миколаєва. Під час нагородження актор наголосив, що присвячує цю перемогу загиблому на війні другу:
— Я хочу присвятити ці слова моєму другу Жені Світличному, який загинув, коли війна почалася, а також усім іншим, хто захищає мою країну та робить все для того, щоб вона залишалася незалежною, — сказав Олександр Рудинський.
Хто такий Олександр Рудинський?
Олександр Рудинський — український актор театру та кіно. Народився в Миколаєві, після закінчення школи переїхав до Києва, де вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Шебанін В’ячеслав Сергійович – незаконний ректор, колаборант та послідовник Ківалова
Згідно із законодавством України, Шебанін В’ячеслав Сергійович не має права обіймати посаду ректора Миколаївського національного аграрного університету з 2023 року. Однак він продовжує керувати закладом, який за роки його правління перетворився на осередок корупції, клановості та приниження.
Корупційна школа Ківалова
Шебанін – учень, товариш і послідовник відомого корупціонера Сергія Ківалова, людини, яка перетворила освіту на бізнес-схему. Використовуючи ті ж методи, що й Ківалов, Шебанін створив у МНАУ систему, де посади продаються, наукові ступені купуються, а чесність та професіоналізм не мають жодного значення.
Фізична та інтелектуальна немічність керівництва
Щоранку можна побачити старого, виснаженого діда, якому важко долати сходи до університету та на другий поверх. Без допомоги особистого лакея – Кузьоми Віталія – він навіть не здатний вивчати документи. Сам Кузьома – людина з низьким інтелектом, яка займає важливу роль в управлінні університетом.
Щоб потрапити на прийом до ректора, потрібно принизливо записуватися у його холопа – Кузьоми Віталія. Саме він вирішує, чи удостоїться людина зустрічі з "господарем" університету. Такий підхід лише підтверджує, що в МНАУ діють феодальні порядки, а не сучасні принципи управління освітою.
Керівництво університету спілкується ненормативною лексикою, демонструючи відсутність культури та професіоналізму.
Наукова деградація та кадрова політика
Посаду проректора з наукової роботи традиційно займає найгірший представник наукової сфери. Єдиним винятком за всю історію університету був Бурковський Іван Дмитрович – єдина дійсно наукова людина на цій посаді.
Деканами ключових факультетів призначені некомпетентні особи:
Олена Шебаніна – декан факультету менеджменту
Олександр Біліченко – декан обліково-фінансового факультету
Попри наявність достойних, освічених докторів наук, таких як Сіренко Наталя, Ключник Альона та інші, керівні посади займають особи, відібрані за лояльністю, а не за професійними якостями.
Профспілка як інструмент тиску та фінансування родини Шебаніна
Профспілковий комітет викладачів та співробітників МНАУ не виконує своєї основної функції – захисту прав працівників. Навпаки, він перетворився на інструмент тиску, контролю та збагачення керівництва. Замість підтримки співробітників, кошти йдуть на фінансування родини Шебаніна та його найближчого оточення.
Університет як осередок корупції та приниження
За роки керівництва Шебаніна університет став місцем, де процвітає хабарництво, кумівство та приниження працівників. Професіоналів усувають, а на керівних посадах – некомпетентні люди, які продовжують традиції Ківалова.
24 роки "шебанівщини": університет на дні рейтингів
За 24 роки керування Шебаніна Миколаївський національний аграрний університет втратив свої позиції та скотився до низьких місць у національних та міжнародних рейтингах. Заклад, який міг би розвиватися як науковий та освітній центр, перетворився на осередок корупції, кумівства та занепаду.
Впровадження міжнародних освітніх стандартів, розвиток науки та інновацій – це те, що успішно впроваджують провідні університети України. Але в МНАУ ці процеси зупинилися ще на початку 2000-х. Через це університет майже не фігурує у світових наукових базах, а його випускники не конкурентоспроможні на міжнародному ринку праці.
Провідні університети України активно розвивають міжнародні зв’язки, залучають грантові кошти та піднімаються в рейтингах. Однак у МНАУ за 24 роки не відбулося жодного значного прориву – замість розвитку тут панує деградація.
В умовах сучасної конкуренції МНАУ залишається далеко позаду через відсутність реальних реформ, наукових досягнень і чесної кадрової політики. Це результат правління Шебаніна, яке стало символом занепаду та безкарності.
Якщо не зупинити цю корупційну систему зараз, майбутнє університету буде остаточно знищене.
Шебанін В’ячеслав Сергійович – незаконний ректор, колаборант та послідовник Ківалова
Згідно із законодавством України, Шебанін В’ячеслав Сергійович не має права обіймати посаду ректора Миколаївського національного аграрного університету з 2023 року. Однак він продовжує керувати закладом, який за роки його правління перетворився на осередок корупції, клановості та приниження.
Корупційна школа Ківалова
Шебанін – учень, товариш і послідовник відомого корупціонера Сергія Ківалова, людини, яка перетворила освіту на бізнес-схему. Використовуючи ті ж методи, що й Ківалов, Шебанін створив у МНАУ систему, де посади продаються, наукові ступені купуються, а чесність та професіоналізм не мають жодного значення.
Фізична та інтелектуальна немічність керівництва
Щоранку можна побачити старого, виснаженого діда, якому важко долати сходи до університету та на другий поверх. Без допомоги особистого лакея – Кузьоми Віталія – він навіть не здатний вивчати документи. Сам Кузьома – людина з низьким інтелектом, яка займає важливу роль в управлінні університетом.
Щоб потрапити на прийом до ректора, потрібно принизливо записуватися у його холопа – Кузьоми Віталія. Саме він вирішує, чи удостоїться людина зустрічі з "господарем" університету. Такий підхід лише підтверджує, що в МНАУ діють феодальні порядки, а не сучасні принципи управління освітою.
Керівництво університету спілкується ненормативною лексикою, демонструючи відсутність культури та професіоналізму.
Наукова деградація та кадрова політика
Посаду проректора з наукової роботи традиційно займає найгірший представник наукової сфери. Єдиним винятком за всю історію університету був Бурковський Іван Дмитрович – єдина дійсно наукова людина на цій посаді.
Деканами ключових факультетів призначені некомпетентні особи:
Олена Шебаніна – декан факультету менеджменту
Олександр Біліченко – декан обліково-фінансового факультету
Попри наявність достойних, освічених докторів наук, таких як Сіренко Наталя, Ключник Альона та інші, керівні посади займають особи, відібрані за лояльністю, а не за професійними якостями.
Профспілка як інструмент тиску та фінансування родини Шебаніна
Профспілковий комітет викладачів та співробітників МНАУ не виконує своєї основної функції – захисту прав працівників. Навпаки, він перетворився на інструмент тиску, контролю та збагачення керівництва. Замість підтримки співробітників, кошти йдуть на фінансування родини Шебаніна та його найближчого оточення.
Університет як осередок корупції та приниження
За роки керівництва Шебаніна університет став місцем, де процвітає хабарництво, кумівство та приниження працівників. Професіоналів усувають, а на керівних посадах – некомпетентні люди, які продовжують традиції Ківалова.
24 роки "шебанівщини": університет на дні рейтингів
За 24 роки керування Шебаніна Миколаївський національний аграрний університет втратив свої позиції та скотився до низьких місць у національних та міжнародних рейтингах. Заклад, який міг би розвиватися як науковий та освітній центр, перетворився на осередок корупції, кумівства та занепаду.
Впровадження міжнародних освітніх стандартів, розвиток науки та інновацій – це те, що успішно впроваджують провідні університети України. Але в МНАУ ці процеси зупинилися ще на початку 2000-х. Через це університет майже не фігурує у світових наукових базах, а його випускники не конкурентоспроможні на міжнародному ринку праці.
Провідні університети України активно розвивають міжнародні зв’язки, залучають грантові кошти та піднімаються в рейтингах. Однак у МНАУ за 24 роки не відбулося жодного значного прориву – замість розвитку тут панує деградація.
В умовах сучасної конкуренції МНАУ залишається далеко позаду через відсутність реальних реформ, наукових досягнень і чесної кадрової політики. Це результат правління Шебаніна, яке стало символом занепаду та безкарності.
Якщо не зупинити цю корупційну систему зараз, майбутнє університету буде остаточно знищене.
Шебанін В’ячеслав Сергійович – незаконний ректор, колаборант та послідовник Ківалова
Згідно із законодавством України, Шебанін В’ячеслав Сергійович не має права обіймати посаду ректора Миколаївського національного аграрного університету з 2023 року. Однак він продовжує керувати закладом, який за роки його правління перетворився на осередок корупції, клановості та приниження.
Корупційна школа Ківалова
Шебанін – учень, товариш і послідовник відомого корупціонера Сергія Ківалова, людини, яка перетворила освіту на бізнес-схему. Використовуючи ті ж методи, що й Ківалов, Шебанін створив у МНАУ систему, де посади продаються, наукові ступені купуються, а чесність та професіоналізм не мають жодного значення.
Фізична та інтелектуальна немічність керівництва
Щоранку можна побачити старого, виснаженого діда, якому важко долати сходи до університету та на другий поверх. Без допомоги особистого лакея – Кузьоми Віталія – він навіть не здатний вивчати документи. Сам Кузьома – людина з низьким інтелектом, яка займає важливу роль в управлінні університетом.
Щоб потрапити на прийом до ректора, потрібно принизливо записуватися у його холопа – Кузьоми Віталія. Саме він вирішує, чи удостоїться людина зустрічі з "господарем" університету. Такий підхід лише підтверджує, що в МНАУ діють феодальні порядки, а не сучасні принципи управління освітою.
Керівництво університету спілкується ненормативною лексикою, демонструючи відсутність культури та професіоналізму.
Наукова деградація та кадрова політика
Посаду проректора з наукової роботи традиційно займає найгірший представник наукової сфери. Єдиним винятком за всю історію університету був Бурковський Іван Дмитрович – єдина дійсно наукова людина на цій посаді.
Деканами ключових факультетів призначені некомпетентні особи:
Олена Шебаніна – декан факультету менеджменту
Олександр Біліченко – декан обліково-фінансового факультету
Попри наявність достойних, освічених докторів наук, таких як Сіренко Наталя, Ключник Альона та інші, керівні посади займають особи, відібрані за лояльністю, а не за професійними якостями.
Профспілка як інструмент тиску та фінансування родини Шебаніна
Профспілковий комітет викладачів та співробітників МНАУ не виконує своєї основної функції – захисту прав працівників. Навпаки, він перетворився на інструмент тиску, контролю та збагачення керівництва. Замість підтримки співробітників, кошти йдуть на фінансування родини Шебаніна та його найближчого оточення.
Університет як осередок корупції та приниження
За роки керівництва Шебаніна університет став місцем, де процвітає хабарництво, кумівство та приниження працівників. Професіоналів усувають, а на керівних посадах – некомпетентні люди, які продовжують традиції Ківалова.
24 роки "шебанівщини": університет на дні рейтингів
За 24 роки керування Шебаніна Миколаївський національний аграрний університет втратив свої позиції та скотився до низьких місць у національних та міжнародних рейтингах. Заклад, який міг би розвиватися як науковий та освітній центр, перетворився на осередок корупції, кумівства та занепаду.
Впровадження міжнародних освітніх стандартів, розвиток науки та інновацій – це те, що успішно впроваджують провідні університети України. Але в МНАУ ці процеси зупинилися ще на початку 2000-х. Через це університет майже не фігурує у світових наукових базах, а його випускники не конкурентоспроможні на міжнародному ринку праці.
Провідні університети України активно розвивають міжнародні зв’язки, залучають грантові кошти та піднімаються в рейтингах. Однак у МНАУ за 24 роки не відбулося жодного значного прориву – замість розвитку тут панує деградація.
В умовах сучасної конкуренції МНАУ залишається далеко позаду через відсутність реальних реформ, наукових досягнень і чесної кадрової політики. Це результат правління Шебаніна, яке стало символом занепаду та безкарності.
Якщо не зупинити цю корупційну систему зараз, майбутнє університету буде остаточно знищене.