КультураСуспільство

У Миколаєві продають першу трамвайну підстанцію – історичний символ міста з понад столітньою історією

Від трамваїв до ресторанів: у Миколаєві підстанція шукає нове життя

Цей материал також доступний

У самому центрі Миколаєва, на перетині проспекту Центрального та вулиці Соборної, виставили на продаж одну з найвідоміших архітектурних пам’яток міста – першу трамвайну підстанцію. Ця будівля вже понад сто років є невід’ємною частиною міського пейзажу, символом минулого та свідком розвитку міської інфраструктури. Інформація про продаж оприлюднена на сайті Національної електронної біржі.

Ціна питання – 3,5 мільйони гривень

Історична будівля, що має статус пам’ятки культурної спадщини, продається через електронний англійський аукціон з початковою ціною 3 500 000 гривень (з урахуванням ПДВ).

Аукціон призначений на 12 березня 2025 року о 12:45, а заявки для участі приймаються з 7 лютого до 20:00 11 березня 2025 року.

Архітектурна перлина модерну з унікальною історією

Будівля підстанції була зведена у 1914 році на тодішній Базарній площі (нині це частина вулиці Соборної). Це була перша трансформаторна підстанція, побудована для забезпечення роботи миколаївського трамвая, що стало важливим кроком у розвитку міської транспортної системи після запуску міської електростанції у 1902 році.

Архітектурний стиль будівлі – модерн, що вирізняється оригінальністю форм і декоративних елементів. Незважаючи на суто технічне призначення, зовнішній вигляд споруди вражає: круглий ганок з колонадою, витончені балкони, вишукане оздоблення вікон і дверей, черепичний дах та кутова вежа створюють атмосферу казкового замку. На жаль, ім’я архітектора, який спроектував цю перлину, залишилося невідомим.

Від енергетичного центру до культурного простору

До 1933 року підстанція постачала електроенергію для трамвайних ліній, вагоноремонтного цеху, депо та адміністративних приміщень. З ростом енергоспоживання виникла потреба у більш потужному обладнанні, тому функції будівлі змінилися. Позаду підстанції звели додаткове приміщення, а сама споруда залишилася без свого первинного призначення.

У 1970 році існувала загроза знесення будівлі в рамках планів розширення проспекту Центрального та будівництва підземного переходу. Врятувати підстанцію вдалося завдяки зусиллям архітектора Ольги Попової, яка запропонувала переобладнати її на кафе. Ідею підтримали, і в 1973 році тут відкрилося легендарне кафе «Садко», яке стало улюбленим місцем відпочинку для багатьох миколаївців.

Кафе розташовувалося на чотирьох поверхах і мало лише 30 місць, проте його казкова атмосфера приваблювала як дітей, так і дорослих. Тут можна було скуштувати кондитерські вироби, випити кави, соку чи коктейлю. Для багатьох мешканців міста це місце стало теплим спогадом про дитинство.

Нові часи – нові виклики

У 1989 році кафе «Садко» закрили, а на його місці відкрили бар «Ассоль». Проте новий заклад проіснував недовго: під час сильної зливи град пошкодив дах, і через відсутність коштів на ремонт бар закрили в 1990-х роках.

На початку 2000-х років будівля привернула увагу керівництва банку «Аваль», і незабаром у її стінах відкрилося банківське відділення, яке функціонувало тривалий час. Водночас будівля залишалася пам’яткою архітектури місцевого значення.

Що буде далі – залежить від нового власника

Будівля має загальну площу 157,8 м², складається з 4 поверхів і перебуває у задовільному стані. Її розташування у самому центрі міста, поруч із жвавими транспортними артеріями, робить її привабливою для комерційного використання. Вона ідеально підходить для облаштування ресторану, галереї, музею, приватної клініки, аптеки або іншого бізнесу.

З огляду на історичну цінність і символічне значення цієї будівлі для миколаївців, важливо, щоб новий власник зберіг її автентичність і дав їй нове життя, яке відповідатиме духу міста.

Чи вдасться зберегти цей історичний символ у його первісній красі, чи він стане ще однією сторінкою втрат для міста – вирішить аукціон і майбутній власник.

Читайте новини першими

Связанные статьи

20 комментариев

  1. Скоро і людей почнуть продавати бо вже нічого не буде.а в нас государство? Чи вже нема????

  2. Ну там і так вже давно хтось господарює, цікаво, місто від цього щось мало?

  3. Чем больше будет конкретных хозяев тем лучше ...А то получится как с НГЗ и СЕЛЬМАШ

  4. Так уже продавали американцам. Человек сделал там основную работу. Не успел открыться, как у него отжали. История повторяется?!

  5. Ректор Миколаївсьго національного аграрного університету Шебанін В'ячеслав Сергійович здійснює обготівковування коштів через виплату завищених зарплат певному колу осіб, зокрема проректору Шараті Наталі
    (Заробітна плата отримана за основним місцем роботи 2023 р.

    Розмір. 843 452 грн.

    Декларант ПІБ: Шарата Наталія Григорівна

    Заробітна плата отримана за основним місцем роботи 2023 р.

    Розмір 706689 грн.
    Декларант. ПІБ: Шебанін В'ячеслав Сергійович),
    завідувачам кафедр і заступникам деканів. У день виплати заробітної плати вони приносять конверти із зазначеними сумами першому проректору Бабенку Дмитру Володимировичу, який їх приймає та перераховує.
    Скільки ще може тривати це ганебне явище? Миколаївський національний аграрний університет – це не приватна фірма, а державний заклад, у якому ректор розкрадає державні кошти. Подібна схема обготівковування через завищені зарплати проректорам, завідувачам кафедр і заступникам деканів є кричущим порушенням закону.

  6. Ректор Миколаївсьго національного аграрного університету Шебанін В'ячеслав Сергійович здійснює обготівковування коштів через виплату завищених зарплат певному колу осіб, зокрема проректору Шараті Наталі
    (Заробітна плата отримана за основним місцем роботи 2023 р.

    Розмір. 843 452 грн.

    Декларант ПІБ: Шарата Наталія Григорівна

    Заробітна плата отримана за основним місцем роботи 2023 р.

    Розмір 706689 грн.
    Декларант. ПІБ: Шебанін В'ячеслав Сергійович),
    завідувачам кафедр і заступникам деканів. У день виплати заробітної плати вони приносять конверти із зазначеними сумами першому проректору Бабенку Дмитру Володимировичу, який їх приймає та перераховує.
    Скільки ще може тривати це ганебне явище? Миколаївський національний аграрний університет – це не приватна фірма, а державний заклад, у якому ректор розкрадає державні кошти. Подібна схема обготівковування через завищені зарплати проректорам, завідувачам кафедр і заступникам деканів є кричущим порушенням закону.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button