Україна обійшла росію: економіка адаптувалася до війни

Україна змогла пристосувати свою економіку до умов війни, продемонструвавши унікальну стійкість, пише 18 грудня 2024 року у своєму обзорі The Economist. Попри те, що розмір економіки залишився на 25% меншим порівняно з довоєнним рівнем, її адаптація перевершила російські показники за низкою ключових параметрів.

Прогноз зростання ВВП України на 2024 рік становить 4%, а на 2025-й — 4,3%, тоді як у росії очікується лише 0,5–1,5%. Крім того, облікова ставка в Україні знизилася до 13,5%, що є найнижчим показником за останні 30 місяців. Натомість росія вимушена підвищувати ставки до 23%, щоб утримати рубль від падіння.

Однак, на шляху до економічної стабільності Україна стикається з новими викликами: дефіцитом енергії, робочої сили та фінансів, а також політичними ризиками, які можуть виникнути через можливі зміни у глобальному порядку.

Три етапи адаптації економіки України до війни

Перша фаза: екстрена стабілізація (початок 2022 року)
На початку війни Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами:

• ВВП скоротився на третину, а інфляція різко зросла.
• росія заблокувала чорноморські порти, зупинивши експорт.
• 14 млн українців були змушені покинути свої домівки.

Національний банк України вжив радикальних заходів:

• Фінансував 50% бюджетного дефіциту, вводив валютні обмеження та підтримував ліквідність банківської системи.

Друга фаза: стабілізація та розвиток (друга половина 2022 року)
З поверненням довіри до економіки ситуація почала поліпшуватися:

• Угоди про експорт зерна дозволили відновити валютні резерви.
• Програма з МВФ допомогла зупинити монетизацію дефіциту.
• Уряд та бізнес адаптували свої операції до умов війни:
  • Виробництво було перенесене у безпечні регіони.
  • Створювалися індустріальні парки у західній Україні.

У цей період Україна змогла перенаправити ресурси для ведення затяжного конфлікту: державні витрати зросли до двох третин ВВП, з яких 30% витрачаються на оборону та безпеку.

Третя фаза: адаптація до нових викликів (2023–2024 роки)

Попри досягнення, нинішні виклики стають усе більш гострими:

1. Енергетична криза. російські обстріли знизили доступну генерацію до менш ніж половини довоєнного рівня. Однак, Україна краще підготувалася до зимових атак завдяки імпорту електрики з ЄС, розвитку біогазових і сонячних установок.
2. Дефіцит робочої сили. Через війну, мобілізацію та міграцію кількість працездатного населення зменшилася на п’яту частину. Конкурс на вакансії зараз складає лише 1,3 кандидата на місце.
3. Фінансова нестача. Уряд прогнозує бюджетний дефіцит на рівні 20% ВВП у 2025 році, який частково компенсується міжнародною допомогою (зокрема, пакетом G7 на $50 млрд).

Як український бізнес знаходить нові шляхи

В умовах війни українські компанії проявили винахідливість:

• UADamage створила карти пошкоджень інфраструктури за допомогою штучного інтелекту, охопивши понад 200 міст.
• Виробники перенесли діяльність за кордон: у Польщі кожна десята нова компанія у 2022 році була створена українцями.
• Україна відкрила власний морський коридор, захищений дронами, що дозволило відновити експорт зерна, металів і корисних копалин.

Порівняння з російською економікою

Російська економіка демонструє набагато слабші результати:

• Очікуване зростання ВВП у 2025 році — лише 0,5–1,5%.
• Банківська система залишається крихкою.
• Високі ставки (до 23%) підривають економічну активність.

Україна, навіть попри війну, завдяки міжнародній підтримці та рішучості бізнесу, продовжує розвиватися і адаптуватися до нових викликів.