Донбас, Кінбурн, ЗАЕС: території, які не можна віддати Кремлю, - Bloomberg

Дональд Трамп стверджує, що здатен припинити російське вторгнення в Україну за один день. Проте реальність значно складніша: його підхід до врегулювання конфлікту може стати або історичною поразкою, або шансом створити стабільність для України, – пише Блумберг.

Чому швидкий мир може бути небезпечним

Ключова проблема — відсутність системного підходу. Трамп вже залучив Ілона Маска до обговорень із Володимиром Зеленським, але водночас не включив у свою команду досвідчених дипломатів, таких як Майкл Помпео. Така недбалість може обернутися катастрофою, якщо США піде на поступки Кремлю, не розуміючи, чому Україна протистоїть швидкому миру “за будь-яку ціну”.

Навіть Юрій Риженков, керівник однієї з найбільших українських компаній Metinvest, яка володіє шахтою Покровське, розташованою лише за 7 км від лінії фронту, заявив: мир можливий лише за умов, які забезпечать “остаточне завершення війни”.

Чим ризикує Україна

Шахта Покровське — єдиний в Україні виробник коксівного вугілля, критично важливого для металургії. Її знищення чи окупація загрожує 50% українського виробництва сталі, яка використовується для оборонної промисловості. Подібні втрати перетворять Україну на фінансову “чорну діру”, яку не інвестуватимуть ані місцеві, ані іноземні компанії.

Паралельно, стратегія Кремля спрямована на створення “недієздатної” України, а не просто захоплення територій. Путін, як і раніше, прагне встановити проросійський режим у Києві та послабити військову спроможність країни.

Як Трамп може змінити ситуацію

Експерти наголошують, що США та союзники мають зосередитися на безпеці, а не на територіальних поступках. Для цього:

• Необхідні стабільні кордони: Наприклад, виведення російських військ із Кінбурнської коси, яка блокує порти Миколаєва.
• Посилення української оборони: Захід має забезпечити Україну сучасною зброєю та фінансуванням для її виробництва.
• Економічна підтримка: Повернення таких об’єктів, як Запорізька АЕС, є ключовим для енергетичної незалежності України.

Трамп, з його “транзакційним” підходом до політики, може скористатися цією ситуацією, якщо наважиться діяти стратегічно.

Що далі?

Україна вже трансформується: із країни, що майже не виробляла зброї у 2021 році, вона стала найбільшим виробником боєприпасів у Європі у 2024 році. Але для повної реалізації потенціалу потрібні гроші. Навіть зараз держава не може профінансувати всі замовлення для фронту, а це ставить під загрозу здатність України утримати позиції.

Для Трампа це не лише тест на здатність домовлятися, але й шанс зміцнити геополітичну стабільність у світі. Однак поспішні рішення можуть залишити Україну слабкою та підвладною Кремлю.