Вода в річці чистіша, ніж з-під кранів у Миколаєві: результати вимірів

Вода з водопроводу містить більше розчинених речовин, ніж річкова, згідно з вимірюваннями рівня солей та металевих домішок, проведеними журналістами «Новин-N». Вимірювання виконувались на побутовому рівні з використанням TDS-метра – портативного приладу для визначення вмісту розчинених речовин у воді.

Основні мікроелементи, які розчиняються у воді, включають солі жорсткості, хлориди, карбонати, сульфати, хлорид кальцію та нітрат амонію. Ці забруднення потрапляють у воду переважно через промислові процеси: хлорид кальцію використовують для зменшення льоду на дорогах, а нітрат амонію – як добриво.

TDS-метр дозволяє виміряти загальний вміст мінералів у воді, але не визначає точний хімічний склад забруднень.

Показник TDS води вимірюється в частинах на мільйон (PPM).

• Ідеальна питна вода має TDS від 0 до 50 ppm. Таку воду можна отримати з систем очищення зворотним осмосом або купити бутильовану воду;
• Вода після очищення вугільним фільтром має TDS близько 170 ppm. Це також характерно для води з гірських джерел і підходить для пиття та приготування їжі;
• Вода з TDS близько 300 ppm має середній рівень жорсткості і не рекомендується для пиття, але її можна використовувати;
• Вода з TDS близько 400 ppm зазвичай має водопровідна вода, вода з водойм та джерел;
• Вода з TDS від 500 ppm і більше має дуже високий рівень жорсткості і не рекомендується для використання.

Результати вимірів показали, що вода з точки видачі має показник  58 ppm, тоді як вода з крана — 905 ppm.

Покупна бутельована вода має показник 148 ppm, вода з Бузького лиману в районі яхт-клубу — 358 ppm.

Крім того, результати вимірів показали, що вода з «турецького фонтану» у яхт-клубі має показник 572 ppm, а вода в річці Інгул у районі Аляудського мосту — 337 ppm.