Україна планує повернути 300 тисяч дітей до очного навчання до кінця року

Останні чотири роки стали великим викликом для української системи освіти. Через пандемію COVID-19 і повномасштабну війну учні відстають на два роки у навчанні порівняно з їхніми ровесниками з інших країн, за даними дослідження PISA-2022.

Наразі критично важливо ухвалювати рішення, які підвищать рівень освіти і забезпечать майбутнє нашого покоління. Віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров повідомив, що понад 600 тисяч дітей в Україні навчаються дистанційно, а 390 тисяч перебувають за кордоном.

“Онлайн-освіта не дає дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички. Під час знеструмлень діти не можуть продовжувати навчатися. Також під час дистанційного навчання неможливо проконтролювати, чи спускаються учні в укриття”, – стверджує Федоров.

Щоб змінити ситуацію, МОН впроваджує комплексну стратегію “Школа офлайн”, яка розпочне свою роботу з 1 вересня і буде реалізовуватися поступово. Основна мета цієї стратегії — забезпечити безпечне очне навчання для 300 тисяч учнів. Там, де очне навчання буде неможливим, буде зосереджено на підвищенні якості дистанційної освіти.

Стратегія “Школа офлайн” включає п’ять основних компонентів, які задовольняють потреби різних категорій учнів і вчителів:

1. Інфраструктурні рішення: укриття + автобуси + девайси

Укриття. Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати кошти на укриття. Зараз 57 проєктів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.

Автобуси. Там, де з безпекових причин неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання. Уряд уже виділив 1 млрд грн на ці потреби.

Девайси. Окреме завдання — девайси для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання. Їхню потребу визначать на початку навчального року.

Детальніше — на інфографіці.

2. Навчання за місцем перебування дитини

Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади. Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.

Детальніше — на інфографіці.

3. Перегляд мережі дистанційних шкіл

Зараз дистанційно навчаються різні категорії учнів, які відрізняються за потребами та навчальними програмами. Зокрема, діти за кордоном вчаться за подвійною програмою, діти на ТОТ — без постійного доступу до інтернету, діти на прифронтових територіях — без доступу до очної освіти. Тож учитель не завжди може надавати увагу кожному учню та застосовувати неформальні підходи під час уроків.

Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл. Відтепер мінімальна наповнюваність — 20 учнів у класі. Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).

Детальніше — на інфографіці.

4. Навчання дітей на ТОТ

Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вводять нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття. Або ж разом з учителем перейти до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу. Для цього батьки мають написати заяву.

Детальніше — на інфографіці.

5. Діти за кордоном

Діти за кордоном вчаться в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі. Відповідно — отримують подвійне навантаження. Щоб уникнути цього, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів. Діти зможуть очно навчатися в країні перебування та водночас дистанційно вчити українознавчі предмети. Зокрема, українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. Окрім цього, предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.

Детальніше — на інфографіці.

При цьому жоден учитель не повинен втратити роботу. Зміни в мережі шкіл не вплинуть на фактичну зайнятість викладачів — МОН забезпечить можливість переведення в кадровий резерв, де передбачена середня заробітна плата та спеціальне навчання. З резерву вчителі зможуть перейти на роботу в іншу школу або отримати гарантоване місце роботи на деокупованих територіях.

Як стверджує Михайло Федоров, зміни реалізуються без бюрократії та з особливою турботою про дітей і вчителів. Він і його команда будуть контролювати впровадження програми “Школа офлайн”. За його словами, якщо не вдасться забезпечити безпечне очне навчання для дітей, не можна буде подолати освітні втрати. Це є глобальним і фундаментальним питанням виживання країни в майбутньому.

“Якщо у вас є діти, приділіть час та ознайомтеся з компонентами Школи офлайн на сайті. Природно, що у вас можуть виникнути запитання. За кілька днів запустимо гарячу лінію, де ви зможете отримати відповіді, якщо не знайшли їх на сайті”, – підкреслив Федоров.