14 березня 2024 року Корабельний районний суд Миколаєва виніс вирок підприємцю Володимиру Н. за вбивство дальнього родича Б. (44-річного чоловіка двоюрідної сестри своєї дружини) під час конфлікту. З опублікованого вироку стало відомо, що злочин було скоєно в липні 2022 року на вул. Андрія Антонюка (колишн. вул. Жукова).
Дружина обвинуваченого розповіла, що сестра з дітьми перебували в Німеччині, та просила перегнати до неї її автомобіль, на що свідок Н. відмовила. Після чого на її телефон до неї приходили СМС з погрозами розправою, про що вона повідомляла чоловіка, також про все це повідомила потерпілого.
Обвинувачений Н., реагуючи на такі дії, також посварився з дружиною потерпілого та звинуватив її та її сина, що вони під час збройного конфлікту (коли його родина перебуває під обстрілами) відсиджуються за кордоном, обізвав їх «ссикунами». Постраждалий Б. через цей конфлікт телефонував обвинуваченому та казав, що має намір з ним зустрітися для з’ясування відносин. Обвинувачений назвав йому свою адресу.
Зазначається, що обвинувачений Н. перебував цілий день вдома із дружиною (це був вихідний день), в обід вжив грамів 200 горілки. Близько 17:40 він почув гучний стук у ворота, потім йому зателефонував потерпілий та повідомив, що він приїхав, і просив, щоб обвинувачений відчинив.
“Коли обвинувачений привідчинив хвіртку воріт, то побачив на протилежній стороні вулиці, метрів за 15 від його будинку, два автомобілі та не менше чотирьох чоловіків біля них. Потерпілий був у стані алкогольного сп’яніння, дуже збуджений, очі червоні. Він відразу відтеснив обвинуваченого своїм корпусом всередину двору. Обвинувачений привітався з потерпілим: «Привіт, дорогий», на що той відповів: «Я тобі не дорогий» і зненацька намагався вдарити обвинуваченого головою в обличчя. Обвинувачений увернувся від цього удару, тому по голові йому був нанесений потерпілим дотичний удар.
Після того Б. відразу наніс удар кулаком у груди Н., від якого обвинувачений присів біля забору, де на землі знаходився кухонний ніж. Він узяв той ніж у праву руку та виставив його перед собою для самооборони та став відходити від потерпілого у двір будинку, зробив декілька шагів. Б. йшов на нього та ухватив його за кисть його правої руки, в якій у нього перебував ніж, та намагався цим ножем, утримуючи його руку, нанести обвинуваченому удар ножем по корпусу, на що обвинувачений Н. відбивав цей удар своєю лівою рукою, внаслідок чого удар ножем прийшовся по лівій руці обвинуваченого. Надалі обвинувачений вирвав від потерпілого свою праву руку та наніс йому удар тичком цим ножем, куди – не знає”, – йдеться в матеріалах справи зі слів Володимира Н.
Обвинувачений Н. пам’ятав тільки про один нанесений удар потерпілому, однак не заперечував, що він міг нанести йому і другий удар.
Поранений Б. вибіг з подвір’я та сів у машину до знайомого, а обвинувачений через пару секунд вийшов за ним. На вулиці потерпілого вже не було, декілька чоловіків з компанії потерпілого стояли на іншому боці вулиці, метрів за 15 від нього, агресії до обвинуваченого вони не проявляли, надалі пішли в його бік, тому, можливо, він і сказав їм, щоб підходили: “Хто наступний?”.
Такі свої вчинки обвинувачений обгрунтовує дією у стані необхідної оборони, оскільки постраждалий для з’ясування відносин приїхав до його будинку не один, а з бандою, Б. був більше обвинуваченого за зростом, міцніше та сильніше, тому обвинувачений гадав, що той здатен завдати йому каліцтва, він напав на обвинуваченого першим, дії потерпілого він сприймав, як реальну погрозу його життю та життю його дружини. Н. каже, що не мав наміру вбивати потерпілого.
Один зі свідків (товариш потерпілого) на суді розповів:
“Потерпілий Б. сів в автомобіль «Субару» до товаришів, впав на сидіння, сказав, що Н. його порізав, вони підняли у нього футболку, було видно ззовні кишки. Потерпілого відвезли до лікарні. Ми залишилися на місці, коли приїхала поліція. Протягом 5 хвилин поліції не відчиняли будинок, жінка через ворота запитувала, для чого. Коли вже поліцейські повідомили, що зараз будуть ламати двері, тоді вона відчинила. Ми ще з одним свідком пройшли за поліцейськими слідом у двір будинку, нас покликала поліція. Зайшли у будинок, весь будинок в крові, обвинувачений мив руку в ванній кімнаті, на руці у нього був поріз, рана кровоточила”.
Як встановлено судом, під час сутички ніж постійно перебував в руках обвинуваченого, хоча в будь-який час обвинувачений міг його позбутися (викинути), проте обвинувачений цього не зробив, а завдав потерпілому цим ножем два проникаючих колото-різаних поранення.
“Версія обвинуваченого, що схопивши ніж, він був особою, яка обороняється, є хибною, за таких обставин суд вважає, що обвинувачений діяв виключно як нападник, з метою завдання потерпілому тілесних ушкоджень, несумісних з життям.
Значення має також те, що обвинувачений Н. після спричинення ножових поранень потерпілому Б. відкинув знаряддя злочину (ніж) за дерево у дворі, обвинувачений не намагався вжити заходів задля збереження життя потерпілого, адже не надав йому жодної допомоги, не викликав медичну допомогу, а навпаки, вийшов слідом за потерпілим з двору будинку з ножем та звернувся в бік його друзів з пропозицією: «Хто наступний хоче, підходьте». Більш того, після приїзду екіпажу патрульної поліції, обвинувачений та його дружина відмовлялись відчинити їм хвіртку воріт”, – зазначено у вироку.
Б. від отриманих поранень помер (друзі доставили потерпілого до лікарні, на шляху він втратив свідомість). На момент настання смерті потерпілий знаходився в стані легкого алкогольного сп’яніння, про що говорить наявність в його крові етилового спирту в кількості 0,67 проміле. В померлого залишилися двоє дітей.
Н. сплатив витрати на поховання Б. у сумі 1 400 доларів США, що підтверджено розпискою потерпілої.
Потерпілою було заявлено позов про відшкодування їй морального збитку у сумі 3 млн грн.
В результаті суд ухвалив:
Визнати обвинуваченого Н. винним за ч.1 ст.115 ККУ та призначити покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до фактичного виконання. Зарахувати в термін призначеного покарання строк перебування Н. під вартою з 24.07.2022 року по 26.07.2022 рік та з 04.08.2022 року по 20.01.2023 рік включно.
Запобіжним заходом відносно обвинуваченого Н. до набрання вироком законної чинності залишити домашній арешт у певний період доби та заборонити обвинуваченому у період часу з 22 години вечора до 5 години ранку залишати місце проживання.
Цивільний позов постраждалої до Н. про відшкодування шкоди, завданої вчиненням злочину, задовольнити частково. Стягнути з Н. на користь постраждалої на відшкодування моральної шкоди – 2 мільйони гривень; на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи у сумі 5 тисяч 829,54 гривні.
Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
