Кабмін удосконалив порядок бронювання військовозобов’язаних
Уряд відреагував на скарги бізнесу
Кабінет міністрів України вніс зміни до постанови, якою регулюються питання бронювання військовозобовʼязаних на період мобілізації та на воєнний час. Як повідомляє пресслужба Міністерства економіки, зокрема, розширено перелік сфер, працівники яких можуть бути заброньовані та встановлено чіткі терміни розгляду держорганами звернень підприємств, установ і організацій щодо визначення їх критично важливими.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко зазначила, що під час зустрічей з бізнесом уряд отримував неодноразові скарги на зволікання державних органів з розглядом звернень щодо визначення підприємств критично важливими, що впливало на діяльність суб’єктів господарювання, заважало бізнесу планувати свою роботу.
“Бюрократичній тяганині в питаннях бронювання буде покладено край. Своїм рішенням уряд встановив граничні терміни розгляду: звернення підприємств, установ та організацій має бути розглянуте в строк до 10 робочих днів з моменту отримання“, – вказала вона.
Окрім того, ухвалені зміни передбачають:
– суми ЄСВ відтепер будуть враховуватися у одному з критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Нагадаємо, що критерій передбачає сплату підприємством протягом звітного податкового року податків, зборів, платежів (окрім митних платежів) на суму понад 1,5 млн. євро.
– підприємства ветеринарної медицини, казенних підприємств пробірного контролю тощо можуть бути визнані критично важливими у разі відповідності двом або більше критеріям.
– застосування єдиного підходу до визначення кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню і працюють в органах місцевого самоврядування та в державних органах.
Нагадаємо, що для визнання критично важливими (що дає право на бронювання співробітників) підприємства мають відповідати трьом або більше критеріям із семи. Серед критеріїв, зокрема – розмір сплачених податків та зборів, відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, важливість значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади і т.д. При цьому підприємства, установи та організації окремих галузей та сфер (наприклад, підприємства паливно-енергетичного комплексу) мають відповідати двом та більше критеріям.
