История

Антинацистське чеське підпілля діяло у селищі Жовтневому (нині - Корабельний район Миколаєва) в часи ІІ світової війни

Про антинацистське підпілля у селищі Жовтневому (до 1938 р. — Богоявленськ, а зараз — це територія Корабельного району міста Миколаєва) в часи Другої світової війни розповідає з посиланням на історичні джерела місцевий мешканець Вiктор Мних:

«Відомо, що в березні 1943 року гестапо розгромило радянське підпілля у Миколаєві. Був арештований і згодом розстріляний ватажок підпільників Лягін. Але вже через півроку з’являється новий партизанський загін, котрий налічував понад 50 осіб … чеської національності. Частина підпільників була місцевими миколаївськими чехами, частина — чеськими військовослужбовцями. У Жовтневому (Богоявленську) під час Другої світової війни дислокувалася чеська військова частина. Вояки цієї частини займалися ремонтом бойової техніки Вермахту.

Власне з листопада 1943 року по лютий 1944 року у Жовтневому діяв чеський партизанський загін. Зокрема нам відомо про дві підпільні групи чеських офіцерів. Одна група — на чолі з Федором Тихим, а друга — на чолі з Чадником. Федір Тихий та Еміль Шранк мешкали в той час у будинку Е.А. Савун і А.А. Савун на вулиці, яка до війни називалася Карла Маркса (теперішня вул. Металургів). До складу групи входили Еміль Шранк, Ваньо Імро, Вавра Кібат, Андрій Валент та інші.

Група здійснила ряд диверсійних операцій навколо села: підірвали мінний склад в районі станції Прибузька (Жовтневе), вивели з ладу всі дегазаційні апарати німецьких частин, систематично псували бензин у бочках, засипали в бочки з бензином цукор, зіпсували в такий спосіб десятки тон бензину, викрали у німців два легкових автомобілі марки «Б’юїк» і один п’ятитонний дизель та продали в м. Одесі румунам, сорок автомобілів вивели з ладу. Автомобілі виводили з ладу під час ремонту, вилучаючи найважливіші деталі.

Поручник Валент накреслив схему інженерного устаткування та вогневої системи оборони супротивника в районі Жовтневого (Богоявленська), а Федір Тихий зробив зйомку аеродрому та складу, які перебували на схід від Богоявленська. Всі схеми 3 лютого 1944 року були передані чехом Чадником і його групою через Дніпро-Бузький лиман (в районі с. Олександрівка) на Кінбурнську косу, де дислокувалися частини Радянської армії. Незабаром були завдані бомбові удари по об’єктах, позначених на схемах. На превеликий жаль, нам наразі невідомо, як склалася подальша доля чеських партизанів.

Джерело: І.О. Снитко, В.О. Кас’яновський «Богоявленськ та його околиці» Історико-краєзнавчі нариси. — Сімферополь: «Таврида», 2012. — 184 сс.: ілл.

Читайте новини першими

Связанные статьи

20 комментариев

  1. рейх смогли пересилить одновременным ударом трех мощнейших держав. сша, ссср и британии. партизанство - так себе решение. вся военная мощь германии состояла в четкости и слаженности, а не надежды на удачу.

    1. Я фигею с таких клоунов, именно "одновременным ударом", дюбель открой Википедию и почитай когда США открыли Второй фронт, в 44 году! Когда СССР уже давным давно начал гнать немцев обратно в Германию. Про Британию вообще молчу, кроме как интгригами больше нечем и не занималась.

      1. Высадка десанта на сицилии в 43м, и захват вскоре половины италии. и тогда уже ссср "погнал" немцев слегка. одновременно с высадкой в нормандии и с освобождением франции. так что гнали разве что где-то по украине, и вскоре заскочили на рейхстаг, чтоб засветится победителями над уже полуживым врагом.
        роль ссср как мега спасителя - преувеличенна.

      1. Упс оказывали пасивную помощь, хотя как посмотреть, они вообщем-то просто наблюдали что будет,

  2. и где они столько сахара во время войны взяли,чтобы столько бочек бензина спортить?

  3. На хер такую обзорную историю..... надо жить настоящим, а не прошлым и не тащить в сегодняшний день то конченное прошлое

  4. Моя покойная бабушка жила на улице Карла Маркса. И она рассказывала, что в годы войны в Жовтневом стояли румынские части. В их доме тоже были расквартированы румынские солдаты. О чехах она никогда не говорила.

    1. Прабабушка рассказывала, что и чехи были расквартированы у них, когда была окупация. Но это было ближе к Баштанке. Только не понял, о какой борьбе чехов с фашизмом говорят. Они были на стороне фашистов.

    2. Читатель : " Жовтневом стояли румынские части."

      Ты двоечник . А твоей бабке , что румыны что чехи все едино . Граница между Германией и Транснистрией ( Провинция Румынии с административным центром в Одессе) проходила по речке Буг . Румыны стояли в Варваровке и Богдановке а не в Жовтневом .

  5. Я пенсионер.Помню много рассказов родных о тех годах...Румыны-да,о чехах впервые слышу

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Back to top button