КультураОбщество

Пісні, танці, піонерський салют... Колиска відомих талантів - школа мистецтв №2 - відзначила свій 50-річний ювілей (ВІДЕО)

27 квітня дитяча школа-мистецтв №2, що знаходиться в Корабельному районі м. Миколаєва, урочисто відзначила свій 50-річний ювілей.

У вересні 1967 року в Жовтневому (тоді ще наша місцевість не була приєднана до міста Миколаєва) вперше відкрилися двері музичної школи, яка знаходилась у невеликій будівлі в парку «Молодіжний» (тепер цей парк має назву «Богоявленський»). У 1975 році заклад став музичною школою №7, а у 1987 році — дитячою школою мистецтв №2 (саме в цей час до школи було приєднано художнє відділення).

І ось на дворі – 2018-ий. Школа мистецтв радісно зустрічає гостей свята, більшість серед яких — батькі та інші родичі й друзі вихованців.

Феєрично відкривали ювілей диксиленд «Веселий оркестр»: дует на ударних установах (Ангеліна Новосьольва і Ярослав Гайдук) та естрадно-духовий оркестр ГУНП в Миколаївський області).

Молитовне призивання «Киріє, елейсон» (що в перекладі з грецького означає «Господи, помилуй») та юмористичний твір О. Яковчук «Кізочка» виконав хор старших класів під керівництвом А.С. Гарматюк (концертмейстер — М.М. Селіванова).

«Пісню про Роландо» зіграв на гітарі учень 4-го класу Бернардо Россоха; хореографічний колектив «Перлинка» (старша група) виконав танець «Тарантела»; вокальний ансамбль «Пролісок» порадував твором А. Банкьєрі «Вілланела»; «Мелодію душі» виконав хореографічний ансамбль «Перлинка»…

Ці і багато інших талановитих яскравих виступів давали гостям свята змогу насолодитися неймовірною силою мистецтва.

Вразили глядачів не тільки майстерість виконання вихованцями закладу музичних творів, але й перероблені старі речівки, від яких повіяло багатьма давно забутим радянським минулим. А на їх завершення і зовсім несподівано сучасні дітлахи зі словами «Всегда готов!» у відповідь на заклик «Будь готов!» віддали піонерський салют.

«Навчання дітей — це багаторічна праця, результати якої проявляються далеко не одразу», — з такими словами на сцену вийшли ведучі, а саме — керівництво ДШМ №2.

«…Так сталося в житті, що рівно рік тому я розпочала свою роботу директором дитячої школи мистецтв №2. І саме з того часу моє життя, як і життя багатьох-багатьох людей, які творчо працюють і проживають в Корабельному районі, та й не тільки в Корабельному, тісно пов’язане з цією школою», — звернулася до присутніх, привітавши всіх з ювілеєм, директор ДШМ №2 Лілія Заворотня.

Аби привітати колектив школи мистецтв №2, на свято завітали багато гостей: представники адміністрації Корабельного району, депутатського корпусу, керівництва обласного та міського управління культури.

Голова Корабельної райадміністрації Олександр Цуканов висловив вдячність колективу школи за роботу та пообіцяв у цьому році  облаштувати прилеглу територію біля ДШМ №2.

Спеціально на честь ювілею до школи завітав громадський діяч, меценат, повноважний представник першого Президента України Андрій Горчаков, який від імені Княжого Будинку Горчакових у Франції нагородив Миколаївську дитячу школу мистецтв №2 почесною грамотою, а також подарував сертифікат на придбання для школи картин з колекції Будинку Горчакових.

Окрім цього, Горчаков виконав місію, покладену на нього Святійшим патріархом Київським і всієї Русі та України Філаретом: нагородив медаллю за жертовність і любов до України начальника Управління культури, національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації Михайла Димитрова.

Було в цей день ще багато привітань і нагород. Відзначили і керівництво, і кращих педагогів ДШМ №2.

Окрім святкових номерів, колектив школи згадав про педагогів, які пішли з життя:

«Відійшли у небуття чудові люди, прекрасні викладачі, які все своє життя присвятили благородній професії — вчитель».

Їх пам’ять вшанували «Ноктюрном» у виконані Зведеного ансамблю скрипалів та хвилиною мовчання.

Окрім привітань, ведучі згадували про багату історію школи, викладачів, випускників та про свої численні досягнення.

Дитяча школа мистецтв №2 має чим похвалитися: серед випускників є багато відомих не лише в Україні, але й за її межами творчих особистостей: Євген Кібелєв, ударник культового гурту «С.К.А.Й» (викладач — В.А. Поляко); Олександр Люлякін, ударник та один із засновників популярного гурту «БумБокс» (викладач — В.А. Поляко); Віталій Маркітан, помічник режисера, актор Миколаївського академічного українського театру драми і музичної комедії (викладач — А.М. Нікіфоров); Олексій Малахов, аранжувальник, поет та композитор (викладач — Пасхалова А.О.), який є автором пісень для такіх відомих виконавців як Ф. Кіркоров, Т. Повалій, М. Басков та інших зірок естради…

Закінчувався ювілейний святковий вечір запальним танцем та піротехнічним фейєрверком.

За матеріалами Ярослави Шевчук

Читайте новини першими

Связанные статьи

5 комментариев

  1. Молодцы и дети и преподаватели. Но, учитывая маленькую вместимость зала, может стоило провести мероприятие в ДК? Проанонсировать и повесить афишу. Желающих поприсутствовать было бы достаточно, учитывая культурно нищий уровень Корабельного района- ни театра, ни кино- только наливайки и будки. А в город ездить, учитывая транспортное сообщение, особенно вечером, мероприятие сомнительное.

  2. На концерте не было пианистов, что очень удивило. Видимо директору интересны только песни и пляски. И выглядело мероприятие не совсем, как детский праздник. Скорее напоминало слет пьющих чиновников и депутатов. Это для детей и их родителей праздник. Зачем там нужны были Цукановы, Ентины? Устроили для них большую пьянку!

    1. Правда. Директрисе нужны только шоу и показуха. У меня как у родителя остались неприятные ощущения после концерта. Нужно было внимание обратить на детей и педагогов, а не на непонятных приглашенных гостей. Казалось, что этот праздник не наш, а их.

  3. Как могло быть иначе.? Ведь нами рулит прошлое. Гляньте в президиумы и в первые ряды. Да и директор ... Речёвки и пионерию вспомнили недалеко и до плевков в украинский флаг.

    1. При чем здесь речевки? Мне понравилось. Я думаю, многие родители в этот момент вернулись в детство. Я кстати учился в этой музыкальной школе при, как Вы бы сказали, совке. Прекрасный был директор и учителя. Но такой показухи не было. У меня остались теплые воспомининия, несмотря на то, что родители меня туда заставляли ходить.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Back to top button