270x77

“Бронепотяг зупинився на станції Кульбакине і почав обстріл Богоявленського з гармат”. До річниці Богоявленського повстання…

Ще раз нагадаємо нашим читачам про історичні події, які відбувалися на території, що зараз належить сучасному Корабельному району, майже 100 років тому.

27 квітня 2018 року минула 98-а річниця від початку Богоявленського повстання – збройного виступу селян селища Богоявленське проти більшовицької влади у 1920 році.

Селище Богоявленське (з 1973 року – Корабельний район м. Миколаєва), Вітовка, Богоявленськ, Жовтневе — місцевість у Корабельному районі Миколаєва, за 12 км на південь від центра міста. Давнє поселення доби Великого Князівства Литовського на лівому березі Бузького Лиману.

Передісторія:
З самих початків становлення більшовицького режиму в Україні основною метою нової влади було вилучення продовольчих ресурсів у місцевого населення. Одним з найперших рішень ревкому було проведення продрозверстки у Богоявленському. Таке рішення обурило селян, почалися заклики до повстання. Тож, місцева більшовицька влада вирішила діяти на упередження. Щоб уникнути повстання, 26 квітня 1920 року ГПУ взяло у заручники десяток членів родин активних учасників антибільшовицької агітації та відправили їх до Миколаївської в’язниці. Жорсткі дії більшовиків щодо селян прискорили повстання – реакція селян була миттєвою.

Перший бій:

Наступного дня (27 квітня), щоб визволити заручників, загін повсталих богоявленців на тачанках почав наступ на Миколаїв. Повстанський загін вступив у бій з більшовиками, бій тривав до пізнього вечора. Невзмозі зупинити просування повстанців, вранці 28 квітня проти селянського загону більшовики вислали бронепотяг із загоном червоноармійців під командуванням А.Г. Сидорова.

Бронепотяг рушив з Миколаєва, зупинився на станції Кульбакине і почав обстріл селища Богоявленського з гармат. Лише після варварського обстрілу селянських хат, коли селяни кинулися до своїх будинків рятувати своїх дітей, більшовикам вдалося зупинити наступ.

В результаті наступ на Миколаїв захлинувся, повстанці були дезорієнтовані, що дозволило більшовикам придушити повстання, пограбувавши при цьому селян. Розверстку було виконано на 100%. Окрім того, були обкладені продрозверсткою рибалки і власники усіх млинів Богоявленська, а також усі сади були конфісковані у власників.

Про масштаби повстання можна судити за кількістю вилучиної у повстанців зброї, – це майже дві сотні рушниць та револьверів. Крім заможних селян у повстанні брали участь як середняки, так і не заможні селяни.

Перебіг подій:

Проте більшовики з перемоги не довго раділи. Вже 20 червня 1920 року у Богоявленському спалахнуло нове повстання, яке охопило не лише Богоявленське, але й Богоявленську, Вавіловську та Кисляківську волості (с.Кисляківка тепер – с. Лимани Жовтневого району).

Партизанський загін у складі тридцяти повстанців, озброєних гвинтівками, револьверами та бомбами, захопив виконком. Повстанці заарештували волосного комісара Соколова, члена ревкому С. Могилевця та інших. Повсталі вдарили на сполох, скликали загальний сільський схід і закликали до повстання. Лише у Богоявленському до загону приєдналися шістдесят осіб, загоном повстанців керував колишній офіцер Таланов А.М. Також до повсталих приєдналися селяни з Олександрівки, Станіслава, Кисляківки та ближніх хуторів.

Вже наступного дня на придушення повстання були кинуті частини Херсонської групи військ червоної Армії, моряки Усть-Дніпровської флотилії та загони міліції. Врешті і друге повстання селян було жорстоко придушене. Знову почалися розстріли та масові арешти мешканців Богоявленського, з домашніх господарств повсталих конфісковано 20 000 пудів хліба. Згодом заарештовано ще 18 селян і також конфісковано 10 000 пудів зерна.

Та попри репресії більшовикам не вдалося цілковито знищити повстанців, частина загону змогла вирватись з оточення. Невдовзі з уцілілих повстанців З.Р. Жадік створив новий загін, котрим командував колишній царський офіцер Дикасов. Новостворений загін ще більше року вів партизанську боротьбу проти більшовицької влади на Миколаївщині та Херсонщині. Повстанці активно використовували таємні катакомби та давні тунелі під Богоявленським, знання місцевості часто допомагало уникати погоні.

За розповідями старожилів в одному з дворів на розі сучасної вул. Торгової та просп. Богоявленського стояв хлів із в’їздом у підземелля. Тачанка в’їзджала в тунель і ви’їзджала біля річки, аж за півтора кілометра від двору. Люди чинили опір червоним продзагонам як могли, захищали свій хліб на насіння майбутнього врожаю. Були численні жертви. Арештованих відправляли до херсонської в’язниці, багатьох було закатовано. Подальша доля організаторів повстання наразі невідома.

Наслідки повстання:

Влада вдавалася до репресивних заходів, за селянами встановлюється цілковитий контроль, щоб запобігти новим повстанням у Богоявленському та його околицях. З цією метою у селищі більшовики розмістили дивізію червоної армії. Крім 52-ї дивізії у Богоявленську розташувалися частини 465-го стрілецького полку 155-ї стрілецької бригади.

Читаємо архівні документи того часу:

4 серпня 1920 року Богоявленський волкомітет ухвалив постанови:

“Створити комісію з м’ясної розверстки на чолі з Андреєвим І.І.”

На черговому пленарному засіданні ради 27 липня 1920 року ухвалено ряд постанов:

” Надати допомогу Червоній армії, викосивши 40 десятин сіна в Кисляківській волості, мобілізувати для цього 30 жниварок і до них робітників”.

Реквізиції, “розкуркулення”, конфіскація коней і возів для потреб червоної армії остаточно підірвали господарський потенціал села. Богоявленський виконком 9 вересня 1920 р створив три комісії з виконання продрозверстки, до комісії увійшло 9 осіб, очолювали комісії члени виконкому П. В. Чмирков, В. А. Нікітін, І.С. Римбалович. Так з 1 по 7 листопада продрозверстку у Богоявленському було виконано лише на 44,46 %, з 23 по 30 грудня – на 66,16 %.

Читаємо протокол повітової ради від 26 березня 1921 року:

“Робота серед жінок слабка, комсомол працює задовільно. Для охорони селян, що виїзджають у степ для роботи, командир 52–ї дивізії наказав виділити три загони в кількості 25 бійців на весь період весняної посівної кампанії.

Перший загін розмістили на Орлових хуторах, біля Яблуновського, другий – на Григорівці, третій – на хуторі Андрієвських. Розквартирувати загони на Пузирях”.

Результат не змусив себе довго чекати: 1921 року розпочався голод, селяни не мали чим засіяти поля.

Чорні дошки БОГОЯВЛЕНСЬКА (Фото)

Лише за офіційними підрахунками голод забрав понад 2000 життів селян. Якщо взяти до уваги, що у селищі мешкало 10460 осіб, то 2000 померлих від голоду складало п’яту частину населення. Радянська влада, котра пограбувала восени селян, власне прирекла їх на голодну смерть. Сотні голодних Богоявленських сиріт були відправлені до дитбудинків.

За даними перепису 1926 року в Богоявленську мешкало 7177 осіб, з них українців – 7038, росіян – 95, поляків – 2, євреїв – 20, білорусів – 15, молдаван – 2. Як бачимо, за п’ять років населення Богоявленська зменшилося на 3343 особи.

Богоявленськ в перші роки колективізації був найгіршим пунктом у районі з колективізації. Навіть через вісім років, (за даними на 15 жовтня 1929 р) з 1559 селянських господарств Богоявленського лише 85 входили до колгоспу.

Висновки:

Люди категорично не хотіли вступати в колгоспи. Але йшла агітація, тиск, залякування, репресії і поступово всі товариства спільної обробки землі – артілі – почали вливатися у колгоспи. Усуспільнивши селянські господарства, держава отримала повний контроль над продовольчими ресурсами, що дозволило комуністичній владі врешті організувати голодомор – геноцид 1932 – 1933 рр. Прикро, але наразі жодного пам’ятного знака на згадку про ті страшні події у місті немає.

Не є секретом, що історична пам'ять - це запорука існування нації. І ми мусимо передати сучасникам найцінніший скарб – пам'ять про наших земляків. Тож маю надію, що згадка про минувшину нашого селища Богоявленська буде цікава тим, кому не байдужа доля українського народу. Наші славні прадіди убієнні більшовицьким режимом лише за те, що хотіли бути господарями у своїй власній хаті, варті нашої вдячної пам'яті.

Джерела:

1. Снитко и Касьяновський, ” Богоявленськ та його околиці”. Сімферополь, вид . “Таврида” 2012 р. стор. 131- 143 .
2. Свідчення старожилів.

Віктор Мних

Нагадаємо, ми писали:

Голодомор на Миколаївщині – архіви свідчать;

Викачуванням зерна разом з міліцією займались і місцеві активісти. Миколаївщина у роки голодомору. Очима істориків, мовою документів

Редакция сайта не несет ответственности за содержание комментариев под статьями.
Уважаемые читатели, будьте взаимовежливы!

11
Оставить комментарий

Пожалуйста, авторизуйтесь чтобы добавить комментарий.

Вы можете авторизоваться на сайте, используя профили в социальных сетях



avatar
4 Цепочка комментария
7 Ответы по цепочке
0 Последователи
 
Популярнейший комментарий
Цепочка актуального комментария
  Подписаться  
Уведомление о
Профессор Шариков
Профессор Шариков

Сейчас происходит примерно то же самое, только в обратном направлении. Люди категорически не хотят что бы их грабили олигархи, уничтожали медицинскими реформами, унижали ценами ЖКХ, продавали страну с молотка, разворовывали народное достояние- землю. Уже не стало около 10 миллионов Украинцев без всякого голодомора.
Может при новой влади европиндосни жители Украины получили землю? Да хрена лысого,сплошной обман,а дальше земля будет скуплена новыми жидопанами.

Наблюдатель
Наблюдатель

Сколько можно из года в год перепостить один и тот же байан?! Уже третий год подряд одно и тоже! Не надоедает?

Луиза
Луиза

Да это типа как Новый год. Приходит 1 января, бац новый год деда мороза все нет, башка болит - БАЯН!!!
Плохой ты наблюдатель.

Наблюдатель
Наблюдатель

Что кому, а синелобой алкашне похмельный синдром после нового года. Видать хорошо ты луиза на новый год потусила, раз до сих пор забыть не могёшь.
Так что ты как всегда натупила.

О_ля_ля
О_ля_ля

Что за привычка у тролей сразу унижать опонентов. Тебе как дауну пробовали объяснить, что пришла дата (пртиер нового года) и люди об этом помнят.

Наблюдатель
Наблюдатель

Я вот тоже не могу понять вас троллейбусе, что у вас за быдлячие привычки? Я задал конкретный вопрос, не только к даунам и прочему отребью, а для начала к автору.ю, а к вашей компании флагозавёрнутых скачущих даунов не имею никакого отношения.
Кстати! Вот теперь всё встало на свои места. Это значит автор для даунов каждый год одного и того же числа перепостит эту статейку. Т.е. для вас с вашими единомышленниками, а на следующий год ещё раз и так будет вечно. Беловы значит заботятся о даунах, похвально-похвально.

Ляшко
Ляшко

это же путлероидое лайно, которое никогда не читало истории, у этого лайна только зомбиящик лучший учитель и путеводитель!! надо было тогда взорвать этот комуняцкий поезд и повесить всех клопов с него!!

DamBuster82 .
DamBuster82 .

Людям необходимо напоминать то, что эта земля совсем недавно была отдельным населенным пунктом и в нем проживали те люди, которых это не тяготило и которые плевать хотели на хлыщей из городских властей Николаева. Ты доволен отношениями Николаев - Корабельный район? Лично я - нет. Раздерибаненная земля всяким пелипасам-херапасам с центра, 0 новых запущенных социальных проектов, провалы работы коммунальных служб, дерьмовые дороги без виноватых в этом, стаи собак не дают спать по ночам, полный экономический коллапс района и это лишь малая часть. Вряд ли было бы хуже, если бы оставались Витовкой или Богоявленским. Как были селом, так и остались.

Пионер 1982
Пионер 1982

когда был Корабельный то строились жилмассивы ("Париж",Завод,Рыбная-Металлургов),школы (48,54,1(55)),детские сады, дома культуры ,работали парки , аттракционы возле ДК Океан и ДК НГЗ..
так , напомнил просто ...

О_ля_ля
О_ля_ля

Часть из этих строек МЖК. Посироено за деньги жильцов. А остальное сроили заволы по глс. программе. Воровалм мен гими объе ами...

Турист в командировке
Турист в командировке

и сколько % МЖК ? 2 или 3 %?

Погода
Погода у Миколаєві

вологість:

тиск:

вітер: