Новинки судової системи: набуло чинності нове процесуальне законодавство

15 грудня 2017 року набуло чинності нове процесуальне законодавство. Повністю оновлено редакції Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства.

Нові кодекси запроваджують нові правила судового процесу в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві. Зокрема, розширюються способи судового захисту та засоби доказування у судовому процесі, забезпечують його відкритість та прозорість, добросовісність користування процесуальними правами, компенсацію судових витрат, розумні строки розгляду справ та правову визначеність, тощо. Також передбачено запровадження системи «електронного суду», яка спростить комунікацію із судом та зменшить витрати на утримання судової системи.

Новими кодексами встановлено чіткий порядок та строки вчинення процесуальних дій, а саме: вступ до справи, склад суду під час розгляду справи за нововиявленими обставинами, строки подання доказів, зміна предмета або підстав позову, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження можливості відкладення розгляду та зупинення провадження у справі.

Викладати свою позицію у справі учасники справи будуть зобов’язані у визначених кодексом процесуальних документах, а саме в заявах по суті справи: в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченні, які мають подаватися до суду у строки, визначені законом або, у певних випадках, судом.

Несвоєчасне подання або приховування доказів матиме наслідком їх наступне неприйняття судом, а також застосування заходів процесуального примусу.

Запроваджуються процесуальні фільтри для оскарження ухвал суду в апеляційному порядку, касаційного оскарження судових рішень, направлення справи на новий розгляд, закріплюються присічні строки для звернення з апеляційною або касаційною скаргою, заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Що ж до застосування нового процесуального законодавства, то новими ЦПК, ГПК та КАСУ визначено, що з 15 грудня 2017 року судочинство у судах першої та апеляційної інстанції здійснюється за новими кодексами. Це стосується як нових справ, так і тих, які були відкриті до 15 грудня.

При цьому оскаржувати рішення першої та апеляційної інстанції, винесені до 15 грудня 2017 року, дозволяються за старими процесуальними кодексами.

Розпочав роботу новий Верховний Суд

15 грудня 2017 року розпочав працювати новий Верховний Суд на чолі з Валентиною Данішевською та поки що у складі 113 суддів .

Офіційно в цей день припинили свою роботу Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди: Вищий адміністративний, Вищий господарський та Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Тепер єдиною касаційною інстанцією є новий Верховний Суд, у складі якого діють Касаційний адміністративний, Касаційний господарський, Касаційний цивільний та Касаційний кримінальний суди, а також Велика палата Верховного Суду.

У Касаційному адміністративному суді створено палати щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів; захисту соціальних прав; виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.

У Касаційному господарському суді діятимуть чотири палати: щодо банкрутства, щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів та щодо земельних відносин і прав власності.

Велика палата Верховного Суду узагальнюватиме судову практику, а також діятиме як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

Верховному Суду, як суду першої інстанції, підсудні справи щодо встановлення ЦВК результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України; справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Також, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку, як суд апеляційної інстанції, судові рішення апеляційного адміністративного суду.

З 15 грудня 2017 р. касаційні скарги приймають відповідні касаційні суди Верховного Суду, які працюватимуть за адресами ВАСУ, ВГСУ та ВССУ.

Нові процесуальні кодекси передбачають, що касаційному перегляду не підлягають рішення у малозначних справах.

[do_widget id=text-16]

 

Набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України

15 грудня 2017 року також набули чинності чергові зміни до Кримінального процесуального кодексу.

Строки досудового розслідування тепер обчислюються з дати внесення відомостей до ЄРДР і до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Кримінально-процесуальний кодекс, як і раніше передбачає, що досудове розслідування повинно бути закінчене протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку та протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Водночас встановлюється, що строк досудового розслідування кримінального проступку з моменту внесення відомостей до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру повинен становити не більше півроку, злочину невеликої або середньої тяжкості – не більше року; тяжкого або особливо тяжкого злочину – 18 місяців. Якщо ж слідство неможливо закінчити в вищезазначені строки, то його можна продовжити, але вже за рішенням слідчого судді.

Норми Кримінально-процесуального кодексу тепер передбачають право на оскарження підозри зі встановленням терміну такого оскарження: один місяць після повідомлення підозри у вчиненні кримінального проступку і два місяці після повідомлення підозри у вчинені злочину.

Зміни до Кримінально-процесуального кодексу встановили і чергові новації щодо обшуків. Тепер у клопотанні про проведення обшуку необхідно буде вказати не просто перелік речей, які планується відшукати, але й їхній зв’язок із кримінальним правопорушенням, а також обґрунтувати, що доступ до речей або документів неможливо отримати у добровільному порядку шляхом витребування речей, або за допомогою інших слідчих дій. Ця вимога не поширюватиметься на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.

Про це повідомили у Корабельному районному суді міста Миколаєва.