Вірних синів України Ольжича та Мислу вшанували у школі №1 під час закриття мовно-патріотичного табору (ВІДЕО)


На минулому тижні у Миколаївській школі №1 імені Олега Ольжича провели щорічний звіт, в рамках якого пройшов цілий ряд різноманітних заходів.

Почався день з мітингу-реквієму пам'яті Олега Кандиби-Ольжича. Присутні відзначили 110-ту річницю від народження героя, 20-річчя присвоєння школі його імені та 73-ті роковини із дня загибелі Ольжича.

Квітами вшанували пам’ять незламного борця за волю свого народу, Великого сина України - поета, вченого-археолога, політичного і громадського діяча, який мученицьки загинув в ніч з 9 на 10 червня 1944р.

Для колективу учнів та педагогів школи №1 Олег Ольжич є прикладом самовідданості своїй Батьківщині. Бо він мав перед собою чітку мету - служити Україні. Він вибрав стрімку та небезпечну стежку, якою мав пройти разом із своїм народом, щоб здобути для нього свободу.

На мітингу були також присутні побратими та посестри Мирослава Мисли, який загинув у зоні АТО 2 жовтня 2016 року і іменем якого був названий  патріотично-мовний пришкільний табір "Патріот", волонтери, Отець Василь, активісти Всеукраїнської громадської організації "Сокіл", представники Миколаївських університетів, військовослужбовці 36-ї бригади берегової охорони морської піхоти, студенти Всеукраїнської академії лідерства та інші. Запросили і представника морського порту «Ніка-Тера» як соціально-відповідальної кампанії та неодноразових партнерів школи.

День був дуже хвилюючим. Велика скрута, жалоба навертається до серця, коли розумієш, що молоді хлопці, захищаючи рідний край, нашу неньку Україну, гинуть. Вони, незламні та нескорені, гинуть, зберігаючи наш спокій. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто тримає наш небосхил блакитним і мирним.

Олександр Терещенко, голова асоціації учасників та інвалідів АТО зазначив:

"Незважаючи на те, що сталося в моєму житті (ампутовані обидві верхні кінцівки, прооперований в Німеччині, встановлені обидва протези - прим.ред.), я буду вважати себе завжди самою щасливою людиною: ми маємо свою Державу. Державу, яку мусимо захищати зараз...

Наш прапор розвивається не тому, що дме вітер. Його розвиває останній подих тих, хто помер, захищаючих його. Це і Олег Ольжич, і цілі покоління козаків, які воювали за Україну, і ті хлопці, які зараз гинуть на фронті, тому що, як кажуть, дарованої свободи не буває...

Отець Василь помолився за Україну та за упокій душ героїв Олега Ольжича та Мирослава Мисли.

Директор школи №1 Микола Матіюк запевнив:

"Завжди в пам’яті вічно будуть жити ті, хто віддав життя своє за Україну, і той, хто поклав своє життя на терен перемоги, свободи і існування нашої Держави, за її тризуб і прапор. Який ніколи не вмре і ніколи не загине. Пам’ять про них буде завжди в наших серцях".

Микола Георгійович також висловив подяку керівництву морського порту «Ніка-Тера» за дружелюбність та неодноразову підтримку в розвитку і вихованні школярів.

Заступник голови порту Анатолій Петров наголосив:

"Школа №1 імені Олега Ольжича завжди була прикладом у вихованні патріотизму, любові до України, нашої Батьківщини. Ми, морський порт «Ніка-Тера», раді, що можемо бути корисними для вас, допомагати реалізовувати ваші креативні і творчі ідеї… Для нас важливо вносити свою лепту в розвиток молодого покоління, тому що саме наші діти - це майбутнє міста, країни та цілого світу».

 

Після мітингу відбувся вандер мовно-патріотичним табором імені Ярослава Мисли «Патріот».

ДОВІДКА:  Мирослав Мисла – вірний син української нації, молодший лейтенант, учасник АТО, командир взводу окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї Окремої мобільної бригади, який загинув 2 жовтня 2016 року у зоні проведення АТО поблизу села Кримське Луганської області,  захищаючи незалежність і цілісність нашої Батьківщини. Саме ідея Мирослава щодо літнього патріотичного військово-спортивного таборування молоді була підтримана і з ініціативи директора школи М.Г.Матіюка втілена у життя.

Мирославу у липні 2016 року виповнилось 24 роки. Красивий, завзятий, сором’язливий, мовчазний, складаючий плани на майбутнє хлопець... Але його життя обірвалось... Його побратими поділилися спогадами про товариша, присутні переглянули фото та відео-сюжети із життя воїна. Всі побачили людину, яка прагнула жити. Молоде кохання, приготування вранці для Яринки кави, яку вона згадує досі, улюблена бойова подруга собака "Руна"… Його не стало. Пройшов час, який нібито повинен вилікувати біль втрати, але все марно. Присутні ледве стримували сльози, дивлячись на кадри, де Мирослав ще був живим та усміхненим.

 

Вшановуючи його пам’ять, був створений шкільний табір "Патріот", в якому школярі середніх класів навчались військовій підготовці. Після 10 днів перебування у таборі дівчата та хлопці продемонстрували свої не тільки військові вміння, але і творчі надбання. Бойскаути весь час були поряд с дітьми, ділячись з ними своїми вміннями.

Неперевершеним дійством була програма закриття табору «Патріот». Усі рої показали свої вміння, навички, яких вони тут досягли. Батьки переконалися, що саме мовно-патріотичний табір – це те місце, де їхні діти змогли і відпочити, загартуватися, і вдосконалити знання з іноземних мов.

Учні взяли участь у стройовому вишколі, змаганнях, конкурсах тощо, отримали посвідки за власними псевдо від представників Всеукраїнської організації «Пласт» про успішне завершення табору. Найактивніші вихованці та кращі рої нагороджені спеціальними призами.

[do_widget id=text-16]

 

І Олег Ольжич, і Мирослав Мисла є прикладом стоїцизму і героїзму для сьогоднішньої молоді. Тож у цей день у Миколаївській школі №1 відбулося відкриття експозиції пам’яті Мирослава Мисли, до якого долучилися й побратими героя.