У Корабельному районі маленьких школярів посвятили у «читачі, першокласники та однокашники»

У бібліотеці для дітей №8 проходили свята, присвячені святу Покрови, Дню українського козацтва та святу Наума.

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорізьких козаків, і в Україні ми святкуємо День українського козацтва.

Козаки — це ті люди, які мешкали на острові Хортиця, вони звільняли українські землі від ворогів. Острів Хортиця — це найвеличезніший острів з усіх існуючих на Дніпрі. Хортиця — це пам’ятка міста Запоріжжя в Україні. На острові Хортиця утворилася Запорізька Січ. Запорізька Січ тому, що за порогами річки Дніпра жили козаки.

Цінуйте братерство і згоду,
бо ви нащадки козацького роду!

Першокласників Корабельного району МЗОШ №1 (1-А, 1-В і 1-Г класу), МЗОШ № 54 (1-А та 1-Г класу), МЗОШ №49 (1-го класу) бібліотекарі та козаки Козацької громади Корабельного району посвятили у «читачі, першокласники та однокашники».

Заходи у бібліотеці тривають від Покрови Пресвятої Богородиці, що святкують 14 жовтня, до дня Наума – 14 грудня.

Мати освіту і розум українцям допомагають давні і добрі традиції.

Після свята Покрови 14 жовтня у селян закінчувались всі польові роботи, і діти мали змогу навчатися у школі. Прийшовши до школи, учні з’їдали всі разом пшоняну кашу з одного горщика, і після цього їх називали однокашниками.

А про народне свято — день Наума в народі говорять: «Пророк Наум наведе на ум” і за народними уявленнями, Наум — покровитель розуму і знань. А тому у давнину українські селяни були переконані: якщо на це свято розпочати навчання, то дитина успішно засвоїть знання і набереться розуму. У цей день до хати приходив хрещений батько, він підстригав хрещеника, «щоб у голову легше лізла наука». Тим часом мати готувала пшоняну кашу на ознаку доброго навчання. Мати подавала кашу на сніданок і благословляла , а батько брав свячену гілочку верби і тричі стьобав дитину промовляючи: «Святою вербицею, якою Христа зустрічали, виряджаємо тебе, щоб тобі, дитино, наука давалась».

Першокласники здобули звання «Читачі бібліотеки», продемонструвавши, як гарно, вони навчились читати, відгадували складні загадки, грали у інтелектуальну гру, дізнавшись про маленького хлопчика Миколу, який збирався до школи, складаючи у свій портфель потрібні та не потрібні речі, довели бібліотекарям, що вони уважні та розумні діти.

Тепер «Читач» я, книжечки читаю.
І по світі по широкім, думками літаю.

Головним елементом освітянської традиції був бойовий гопак. З XV по XVІІІ сторіччя козаки жили у безпосередній близькості з численними ворогами. Польща на заході, російська імперія на півночі і татари на півдні. Усі вони мріяли про включення території незалежних українських козаків до складу власної країни. Єдиним шляхом зберегти вірування та культуру козаків була постійна бойова готовність. Щоб виховати справжнього воїна, треба було готувати його з наймолодшого віку.

Елементи бойового гопака продемонстрували на заходах справжні браві козаки Козацької громади. Бібліотека висловила подяку козакам за активну участь та співпрацю: козаку, отаману Панченко Альберту, козакам Равінському Кирилу, Панченко Андрію та Капранову Олександру.

За сторіччя українці перетворили свої знання у новий вид мистецтва. Бойовий гопак став звичайним танцем, який із задоволенням відтанцьовували першокласники разом із козаками та бібліотекарями.

Організували та провели заходи Полковниченко Лілія Георгіївна та Дончевський Олександр Олександрович.

На заходах також були присутні і батьки першокласників, які виконували ролі Хрещеного батька та Матінки.

Хай стеляться вам сонячні дороги
у широкий світ знань, умінь, звершень.

У добру путь до навчання випроводжала своїх учнів перша вчителька, яка стала їх другою матінкою, даруючи їм за українським звичаєм вишитий рушник на щастя та долю.

Хай буде розум для добра,
і доброта від бога.
У шлях для віри в навчання,
Прокладена дорога.

Лілія Полковниченко,
провідний бібліотекар бібліотеки для дітей №8