Без рубрикиОбщество

Як пропонують перейменувати вулиці у Корабельному районі Миколаєва у зв'язку з декомунізацією

Голова громадської організації «Символи Миколаєва» Георгій Савченко надіслав до редакції видання «Корабелів.Інфо» перелік вулиць та провулків міста Миколаєва, які їх громадська організація пропонує перейменувати.

Так, члени ГО, згідно Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та Закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті», опрацювали Реєстр топонімів міста Миколаєва, розміщеного на сайті Миколаївської міської ради станом на 31 серпня 2015 року, і вносять свої пропозиції
для перейменування. Як помідомив Г.Б. Савченко, ці пропозиції були обговорені на зборах ГО і проголосовані. Робота організації в цьому напрямку ще продовжується, і будуть ще інші пропозиції.

Ознайомитись з повним переліком зазначених пропозицій (по всьому Миколаєву) можна за посиланням.

Крім того, «Корабелів.Інфо» зробили витяг з тексту ГО «Символи Миколаєва», обравши пропозиції щодо перейменувань вулиць та провулків саме Корабельного району:

№ в реєстріЧинна  назваПідстава для виключенняПропонована назваОбгрунтування нової назви
28Артема вулицяЗасновник Донецько-Криворізької радянської республіки, брав участь у знищенні українського національного руху.Нодарі ЧантуріїГоловний інженер, директор суднобудівного заводу «Океан» упродовж 25 років,  почесний громадянин Миколаєва, заслужений працівник промисловості України.
33Бела Куна вулицяДіяч міжнародного комуністичного руху. Один із засновників компартії Угорщини.  Відіграв провідну роль в організації радянської влади,  розробці основ внутрішньої і зовнішньої політики Угорської соціалістичної республіки. Йому, разом із чекістами Фельдманом і Р.С.Залкінд, відомою під псевдонімом «Землячка», Дзержинський доручив терористичну акцію в Криму 1920 р., під час якої було розстріляно до 50 тис. чоловікКостя ГордієнкаКошовий отаман Запорізької Січі, разом із 8-тис. військом запорожців  у 1709 р. приєднався до Мазепи. У вигнанні підтримував Пилипа Орлика. Разом з Мазепою, останній шлях якого пролягав через наші землі, емігрував. У вигнанні підтримував Пилипа Орлика.
62Блюхера провулокВоєначальник, маршал СРСР (1935), причетний до політичних репресій в Радянському Союзі у 1930-х рр.Кіммерійська 
80Бубнова провулокРадянський державний і партійний діяч, нач. Політуправління  армії.АнтичнийАрхеологічні знахідки на території Жовтневого артефактів скіфського періоду та залишок стоянок
100Ватутіна вулицяВоєначальник, генерал армії (1943),  Використовував солдат як гарматне м’ясо.Лікаря Мирополь- ськогоОдин з основоположників цивільної медицини в Богоявленську           16 серпня 1941 року, перенісши із залізничної станції покинутих  німцям в розбитих вагонах поранених  радянських бійців в приміщення школи на вул. Ватутіна,  надавав їм медичну допомогу, деяких прооперував. Після війни був репресований і розстріляний.
189Генерала Попеля вулицяРадянський військовий діяч. Голова  спец. військового трибуналу Олександрівської групи військ на  півдні України. Підписував  розстрільні вироки «ворожим елементам».Особисто приймав участь в каральних експедиціях з винищення залишків загонів Н.Махна. Підтримував Жукова в планах переселення українців до Сибіру.Пилипа ОрликаВійськовий діяч, дипломат, український гетьман у вигнанні, сподвижник Івана Мазепи. Його напрацювання, названі «Конституцією Пилипа Орлика», були спрямовані на створення української державності. Неодноразово перебував на території майбутньої Миколаївщини. Під його керівництвом перебудовано козацьке укріплення Орлик, згодом перейменоване в Ольвіополь. Шлях Орлика разом з Мазепою в еміграцію також лежав через наш край.
233Дибенко вулицяРадянський військовий діяч, командарм. Член РСДРП.Богоявленського повстанняЩоб попередити народні хвилювання під час вилучення продовольства в Богоявленську, було взято в заручники бдизько 10 осіб із сімей, найактивніше чинивших опір владі. Але це лише прискорило повстання і реакція селян була миттєвою. Наступного дня (27 квітня 1920 року) загін повсталих богоявленців на тачанках почав наступ на Миколаїв, щоб визволити заручників і вступив у бій  з більшовиками, котрий тривав до вечора. Не в змозі зупинити просування повсталих богоявленців вранці 28 квітня проти загону повстанців більшовики кинули у бій бронепоїзд з загоном червоноармійців під командуванням А. Сидорова. Бронепоїзд рушив з Миколаєва у бік Богоявленська,  зупинився на ст. Кульбакине і почав обстріл Богоявленська з гармат. 
249Дунайської флотилії провулокОсобовий склад в основному був з працівників НКВДЛиманська флотиліяСкладалася  з морських чайок та 6454 козаків морської піхоти — Війська вірних козаків під командуванням Антона Головатого. Це була славна бойова одиниця Чорноморського флоту, яка неодноразово рятувала його  у морських боях. На рахунку її – Лиманське побоїще, захоплення батарей на о-ві Березань, взяття Очакова та багато інших.  
260.Железнякова вулицяБалтійський матрос, причетний до арешту Тимчасового Уряду та розпуску Установчих зборів, брав участь у каральних акціях, в тому числі в УкраїніМаксима ЗалізнякаКерівник гайдамацького повстання – Коліївщини 1768 року, одним із центрів якої була територія Миколаївщини За переказами, родом з Миколаївщини (родичі й зимівник на Громоклії).
264Жовтневий провулокзаконСнігурівськийШлях на Снігурівку
277Затонського провулокРад. держ. і парт. діяч. Голова ВУЦИК. ЦКК ЦК КП (б)У і нарком РКІ УРСР, нарком освіти УРСР.БопланаГийо́м Левассе́р де Бопла́н – франц. інженер та військовий картограф, з 1630-х до 1648 перебував  на території нинішньої України. Головною працею  Б. були карти  України та його «Опис України», в якому для нас цікавий опис географічних об’єктів Миколаївщини, в тому числі нинішнього Корабельного  району:  «Виноградна Криниця з джерелом прямо над проваллям», та Семенів Ріг – «коса при з’єднанні лиманів Богу і Дніпра». 
294Зої КосмодемянськоїВиконувала провокаційні підпали, від яких страждали сім’ї воїнів, що були на фронті в лавах ЧАМарії ЗаньковецькоїМарія Костянтинівна – укр. актриса і театральна діячка. Перша в Україні народна артистка. Часто бувала з гастролями в Миколаєві,тривалий час жила і працювала тут. Багато зробила для розвитку культури нашого краю.
300.Івана Федька вулицяВоєначальник, командарм 1-го рангу, брав участь у каральних операціях проти власного народу. Репресований.ДавньогрецькаНа північно-західній околиці Жовтневого виявлено рештки старогрецького городища ІV – ІІ ст. до н.е.
406Колонтай вулицяРад. державна і партійна діячка. Брала активну участь у підготовці та проведенні Жовтневої раволюції.Ключова БалкаВулиця розташована в місцевості,стара назва якої Ключова Балка, що тягнеться вздовж річки Вітовки, від озер біля об’їзної дороги до Південного Бугу. Ключі (джерела), які всюди витікають в цій місцевості, і живлять річку Вітовку.
408Командарма Уборевича вулицяОчолював Петроградську ЧКСарматська 
409Командарма Смирнова   улицаРеволюціонер, член реввоєнради. Радянський військовий діячЯкірнаСтара назва Річкова, але така назва вже існує. Тут живуть переважно нащадки рибалок.
443Коцюбинського вулиця Додати ім’я МихайлаМихайла КоцюбинськогоСтара назва на честь письменника Михайла Коцюбинського. Добавити ім’я.
476Латиських Стрільців вулицяБрали активну участь у Жовтневій революції і в громадянській війні. Були підпорядковані ЧКСічових стрільцівУСС протистояли російським військам  у Першій світовій війні, брали участь у визвольних змаганнях 1917-1920 рр. Найбоєздатніша частина армії УНР. Борці за національну державність та українську незалежність.
489Ленінградська Олега ОльжичаОлег Олександрович Кандиба –  український поет, археолог і політичний діяч.  Меморіальна дошка розташована на ЗОШ №1, що носить його ім’я.
505Литовченка вулицяЧлен миколаївського комітету РСДРПБогатиря КруцаІван Семенович Круц –  укр. богатир, атлет, экс-чемпіон СРСР з класичної боротьби. Його им’я вперше пролунало на борцовськім помості в 30-х рр. минулого ст. Жив у Жовтневому Кораб. р-ну на вул. Литовченка. Викладав  боротьбу  в клубі на вул. Терешкової. Репресований. Похований в Кораб.р-ні.
506Литовченка провулокЧлен миколаївського комітету РСДРПБаркаснийКуточок, де жили рибалки і в кожного був свій баркас.
542Марії Ульянової вулиця Мати ЛенінаСвятодухівськаДо березня 1944  стояв один з найбільших православних храмів півдня України –  трьохпрестольний собор Святого Духу. Нині діє одноіменна церква, побудована зі старого приміщення ЦПШ .
545Маршала Жукова вулицяПартійний та військовий діяч. Ціленаправлено знищував солдат –українців, за що його називали м’ясник. Автор спільного з Берією наказу про депортацію українців 1944 року.Князя ОльгердаВеликий князь Литовський – один із «збирачів руських земель». У 1362 р. Ольгерд Гедимінович з об’єднаним військом литовців, українців та білорусів біля річки Синюхи розбив золотоординські війська, після чого підвладна золотоординцям територія значно звузилася – до прибережної зони Південного Бугу. В результаті відбулося повне підпорядкування Наддніпрянщини Великому князівству Литовському, і монголи вже ніколи не загрожували південному заходу Київської Русі.
662Островського вулицяМикола Островський письменник. Автор роману «Як гартувалася сталь». Причетний до каральних експедицій проти населення, запідозреного в контрреволюції.Бориса МозолевськогоМозолевський Борис Миколайович, укр. археолог, історик, поет, дослідник скіфської старовини. Керівник експедиції, що дослідила відомий скіфський курган Товста Могила та відкрила славнозвісну пектораль. Народ. на Миколаївщині.
663Островського провулокМикола Островський письменник. Автор роману «Як гартувалася сталь». Причетний до каральних експедицій проти населення, запідозреного в контрреволюції.Кульбакінський//-//
686Пархоменка вулицяПартійний військовий діяч. Учасник революцій 1905 – 1907, Лютневої та Жовтневої.Гетьманська 
713Піонерський провулокНа честь Всесоюзної піонерської організації ім. Леніна, девізом якої було: «К борьбе за дело Коммунистической партии Советского Союза будь готов!»ЛитовськийУ Кораб. р-ні існує багато легенд, пов’язаних з литовським періодом. Стара назва Богоявленська – Вітовка, на честь литовського князя Вітовта.
734Подвойського вулицяРадянський, партійний, військовий діяч. Один з організаторів і керівників Жовтневого збройного повстання.Дмитра Яворницького Дмитро́ Іва́нович – укр. історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва. Бував в наших краях, в с. Лимани, У своїх працях описував Кисляківський курінь та козацьку церкву.
801Радянської Армії вулицяЗаконНаціональної гвардії 
909Терешкової Відкрито підтримала анексію КримуМар’янкинаЗ давніх-давен у Богоявленську існує легенда про дівчину Мар’янку, яка після загибелі  нареченого, оселилася на високій горі, збудувала собі хатку і народила дитину. Гору ту люди назвали Мар’янкіною. Так і живе споконвіку на тій горі заснований нею рід Мар’янків. (Прізвище Мар’янків у Богоявленську дійсно доволі розповсюджене).
986Червоносільська вулицяЧервоний колір – один з більшовицько-революційних символівСвятотроїцькаНедалеко від Корабельного району було селище Святотроїцьке, що злилося з с. Лимани Жовтневого району.
990Червоних Слідопитів вулицяЧервоний колір – один з більшовицько-революційних символівАвіаторівАеродром – поряд.
995Чичерина вулицяПартійний і державний діяч СРСР, дипломат.Краєзнавця КасьяновськогоВалентин Олександрович – вчитель, краєзнавець, невтомний дослідник рідного краю. Половину свого життя поклав К. На те, щоб зібрати в архівах, упорядкувати і довести до земляків історію Корабельного району. Брав участь у підготовці енциклопедичного видання  «Історія міст і сіл України: Миколаївська область».  
1004Шверніка вулицяЧлен Миколаївського комітету РСДРП. Партійний і державний діяч СРСР. Член Президії ЦК КПРС, ВЦИК та Президії ЦИК СРСР.Бориса Мороза.Борис Михайлович Мороз – громадський діяч, просвітянин. Один з ініціаторів створення Миколаївської Крайової організації Народного Руху України. В 1991 році в день прийняття Декларації про незалежність України разом з іншими патріотами міста підняв синьо-жовтий прапор на щоглі адміністративного корпусу з-ду «Океан» — перший піднятий національний прапор над офіційною держ. спорудою в Миколаєві. Ініціатор та організатор робіт по встановленню (замість дерев’яного хреста) монумента жертвам Голодомору. 

Всі свої пропозиції ГО «Символи Миколаєва» надсилала ще до останніх місцевих виборів попередньому меру — Гранатурову, але питанню перейменувань топонімів, як відомо, у нашому місті не приділялося достатньої уваги.

Тепер же, з 21 листопада, розпочався другий етап дії закону про декомунізацію: Верховна Рада України отримує право самостійно перейменовувати міста і вулиці в країні. Чи встигнуть миколаївці це зробити раніш, ніж ВР вирішить, на яких нам вулицях жити, — невідомо…

Читайте больше наших новостей в Telegram-канале @korabelov_info

Связанные статьи

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Back to top button