Стара казка “Ріпка” на новий лад або Коротко про те, як главу Нацбанку пані Гонтареву намагалися витягти з її робочого місця

Стара казка “Ріпка” на новий лад або Коротко про те, як главу Нацбанку пані Гонтареву намагалися витягти з її робочого місця

Був собі Дід Андрушка (ім’я вигадане), такий собі Президент. А в нього – Баба Марушка («Батьківщина»), а у Баби – Синочок («Радикальна партія»), а у Синочка – Собачка, фінансовий майдан, а в собачки – деякі депутати, ще була Киця Варварка, але від неї, взагалі, нічого не залежало. А в Киці – вихованка, Мишка Сіроманка (Тарута заявив про намір групи депутатів зареєструвати проект постанови про звільнення Гонтаревої) – тобто, щоб посадити Ріпку.

Одного разу взяв Дід лопату та мотику, скопав у городі велику грядку (розпочалась активна діяльність, спрямована на посадку Ріпки). Гною трохи наносив, грабельками підпушив, зробив пальцем дірку та й посадив Ріпку. Але таки посадив він її не у землю, а у… крісло! Крісло непросте, банківське! Працював Дід не марно: зійшла Ріпка гарно, щодень ходив Дід у город, набравши води повен рот, свою Ріпку поливав, їй до життя охоти додавав.

Росла Дідова Ріпка, росла! Зразу така, як мишка була (ще у 2005 році), потім – як буряк, потім – як кулак, потім – як два, а наприкінці стала така, як Дідова голова (Дідова Ріпка повноважень мала багато, грошей купу). Тішиться Дід, аж не знає, де стати, «час – каже, – нашу Ріпку рвати!» (тобто попрацювала вона на Дідову славу, пора й честь знати та й іншим місце уступати).

Але ж на це потрібна політична воля, і пішов Дід на город – гуп, гуп. Узяв Ріпку за зелений чуб. І твердо оперся на допомогу тринадцяти фінансових асоціацій, котрі також направили Звернення про те, щоб витягти Ріпку з її крісла у зв’язку з тим, що вона являє загрозу усій країні.

І ось він тягне руками, уперся ногами, мучився потім увесь день, а Ріпка сидить у землі, у себе на Банковій, як пень.

Кличе Дід Бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені Ріпку вирвати допоможи!», тобто збирай своїх активістів, які представляють інтереси ошуканих вкладників, та разом з ними будемо організовувати публічну роботу для того, щоб негайно Гонтареву витягти із своєї посади.

Пішли вони на город – гуп, гуп! Узяв дід Ріпку за кишеню, Баба Діда за плече. Тягнуть, аж піт тече, смикає Дід Ріпку за кармани, смикає Баба Діда за сорочку, працюють руками, упираються ногами. Промучилися увесь день, а Ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе Баба Синочка Олежика: «Ходи, Сину, аж біжи, нам Ріпку вирвати поможи!» Ох, Синочок Олежик так старався, так хотів допомогти, щоб цю Ріпку з крісла вирвати, ногами упирався (в Раді ледве не побився)! Та лиш промучилися вони увесь день вже утрьох, а Ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе Олежик простих та чесних людей допомогти: «Ходи, народ, аж біжи, нам Ріпку вирвати допоможи!».
Пішли вони на город – гуп, гуп! Усі тягнуть, і влада, і партії, і прості та чесні люди, хто за що тягне, тягнуть руками, упираються ногами. Промучилися увесь день, а Ріпка сидить у землі, як пень.

Починає Дід з себе виходити, і покликав він Мишку Сіроманку (депутата-олігарха пана Таруту), бо без нього ніяк: «Ой, ходи допоможи, підкажи, як бути, як нам Ріпку витягти?»

Пішли вони на город… Аж тут Тарутута запропонував включити питання звільнення голови Нац.банку України – Валерії Гонтаревої до порядку денного сесії Верховної Ради на поточний пленарний тиждень.

І так усі разом намагалися витягти Ріпку зі свого крісла, так намагалися, що аж покотилися один на одного. Впала таки Ріпка на Діда Андрушку, Дід на Бабу Марушку, Баба – на синочка Олежку, а Мишка – шусть у шпарку!

Тобто так зачепили вони ту Ріпку, що завалила вона усіх та розповіла про усіх, хто посадили її у високе крісло, про усі ті провокації, що були спрямовані проти неї, що не радий був і Дід, що посадив він Ріпку на свій город.

P.S. А в житті не так, як у казці. Воно не таке чарівне, як казка, і, на жаль, реальна історія не має такого кінця.

Віолетта Антоненко,
вихованка гуртка «Школа журналістики»
ДЦ позашкільної роботи Корабельного району,
учениця ЗОШ № 25 м. Миколаєва