Партизанський загін, Богоявленський полк… Спротив «білим» та «червоним» грабіжникам на початку ХХ сторіччя


Як відомо, у 1919 році під час денікінської окупації, на території півдня Херсонщини (сучасної Миколаївщини) виникли дві повстанські республіки – Баштанська та Висунська. Про першу ми знаємо доволі багато, Баштанська республіка була активно «розкручена» в радянські часи.

Про Висунську ж республіку, котра охоплювала значно більшу територію, ніж Баштанська, та налічувала більшу кількість сіл, якщо і згадували, то в контексті, пов’язаному саме з Баштанською повстанською республікою.

Щоб зрозуміти, чому так відбувалося, мусимо зробити невеличкий відступ.

Річ у тім, що Висунська республіка, на відміну від більшовицької Баштанської, була очолена не більшовиками, а боротьбистами (боротьбисти – українська політична партія лівого спрямування, котра підтримувала Центральну Раду), і була радше проукраїнською, ніж більшовицькою.

7 жовтня (25 вересня за старим стилем) повстанцями була проголошена Висунська республіка. Уряд республіки очолив есер-боротьбист Ф. С. Юхименко. Заступником був боротьбист П. Тишевський. До складу Висунської республіки входило понад 15 сіл, в той час як у складі Баштанської не було і десяти.

Денікінська добровольча армія захопила Богоявленське у серпні 1919 року. Почалося пограбування селян білими окупантами. У відповідь на утиски «єдінонєдєлімциків» мешканці Богоявленська та прибережних сіл створили партизанський загін, селяни допомогли кулеметами, рушницями, набоями і грошима. Вже у вересні загін нараховував близько 200 осіб. Загін був дислокований у Богоявленському, командиром загону був фронтовик 1-ї світової А.А. Кардаш.

За наказом підпільного комітету м. Миколаєва Богоявленський загін вирушив на допомогу Висунській Народній Республіці.

На своєму шляху Богоявленці громили сільські гарнізони денікінського «русскава міра».

Протягом 12 діб загін з боями рухався в бік селища Висунська, бої точилися на Херсонщині та Одещині. Дорогою до Богоявленських повстанців приєднувалися нові бійці, і на момент об’єднання Богоявленського загону з Висунцями (на початку листопада) загін налічував 500 осіб і став називатися Богоявленським полком.

В запеклих боях з денікінцями 23 – 25 листопада Богоявленський полк зазнав значних втрат і почав відходити до Кривого Рогу. В лютому 1920 року під час бою проти білих окупантів в районі села Широкого збройні сили Висунської республіки зустрілися з частинами Червоної армії.

Радянська історіографія намагалася натягнути будьонівку на Висунську республіку та на її збройні формування, однак події у Богоявленському вже через кілька місяців показали, що червоні грабіжники були такими ж чужими українським селянам, як і грабіжники білі.

Нагадаємо, що у відповідь на продрозверстки (читай — грабунок) селян, вже 27 квітня 1920 року у Богоявленському спалахнуло велике антибільшовицьке повстання. У повстанні, окрім заможних селян, активно приймало участь і незаможне селянство.

Врешті Богоявленське повстання було жорстоко придушене більшовиками. Однак 20 червня 1920 року спалахнуло нове антибільшовицьке повстання. Не варто пояснювати, що позбавлення українських селян зерна означало повільну смерть від голоду.

Богоявленські селяни відчайдушно намагалися боронити плід своєї праці від нових, вже червоних грабіжників — «експропріаторів». Доречі, вищезгадані боротьбисти були репресовані та знищені сталінськими НКВДистами в 30-тих роках.

Джерела:

1. Кас’яновський В.А. «Богоявленськ та його околиці» Історико- краєзнавчий нарис. Симферополь. Видавництво «Таврида», 2012 р., стор. 130-132.

2. Котляр Ю.В. «1919 Висунська і Баштанська республіки». Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим, 2010 р.

3. Wikipedia: /Вільна українська енциклопедія/- «Висунська республіка».

Віктор Мних

Нагадуємо, що 27 квітня 2016 року минула 96-а річниця від початку Богоявленського повстання — збройного виступу селян селища Богоявленське проти більшовицької влади у 1920 році. («Бронепотяг зупинився на станції Кульбакине і почав обстріл Богоявленського з гармат». )